ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ФОРМУВАННЯ ЗВУКОВОГО ОБРАЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.38.2020.222107Ключові слова:
звук, звуковий образ, художньо-естетичні концепції, звукозапис, прослуховування, П.Шеффер.Анотація
Мета статті – виявити специфіку формування звукового образу відповідно художньо-естетичним концепціям мистецтва звукозапису середини ХХ ст., розроблених засновником конкретної музики П. Шеффером. Методи дослідження. Застосовано системний і типологічний методи (для дослідження специфіки звукового образу та виявлення його ролі та значення для мистецтва звукозапису); метод історизму, що посприяв окресленню загальних тенденцій означеного питання в середині ХХ ст.; компаративний метод (для виявлення особливостей сприйняття звуку за П. Шеффером, поглиблення уявлення про його художньо-естетичні концепції звукового образу та специфіки започаткованих ним методів та прийомів обробки звуку). Наукова новизна. Досліджено специфіку засобів художньо-естетичної виразності мистецтва звукозапису в процесі формування звукового образу; на основі аналізу «Трактату про музичні об’єкти» («Trait´e des object musicaux») виявлено та охарактеризовано художньо-естетичні концепції звуку, сформовані французьким композитором, засновником конкретної музики П’єром Шеффером, а також проаналізовано форми їх творчої реалізації; доведено, що специфіка формування художньо-естетичних концепцій П. Шеффера зумовлена особливостями загальнокультурних процесів середини ХХ ст. і виявляє органічну єдність з тогочасним теоретико-практичним дискурсом, художньо-семантичними та естетичними нормами. Висновки. Художньо-естетичні концепції формування звукового образу П. Шеффера відіграли ключову роль в історії музичного мистецтва та мистецтва звукозапису, зокрема, концепція конкретної музики сформувала напрямок розвитку різноманітних жанрів студійної музики (експериментальна електроакустична музика, радіо-арт та «звукова поезія»), а запропоновані ним прийоми і методи широко використовуються в сучасному звукозаписі для покращення звуку. Відповідно концепції П. Шеффера, повсякденні звуки, що не вважаються музичними, можуть бути естетичними, а їх художньо-естетична виразність реалізується засобами вдумливого прослуховування. Специфіка художньо-естетичних концепцій П. Шеффера в контексті формування звукового образу зумовлена специфічними технологіями, що сприяють повноцінному формуванню акустичного простору (як реального так і віртуального), розширенню та збагаченню звукової фактури засобами регулювання часових, просторових та частотних параметрів.Посилання
Voitovych, O. O. (2018). Aesthetic and acoustic parameters of orchestral sound (on the example of concert halls in Lviv). Ph.D. Lviv National Music Academy named after MV Lysenko. Lviv [in Ukrainian].
Dmitriukova, Yu. (2003). The disappointment of the discoverer. Music Academy, no. 2, рр. 90-98 [in Russian].
Dyachenko, V. (2010). Artistic and aesthetic categories in sound design. Art Notes, Issue. 9, рр. 181–187 [in Ukrainian].
Ryabukha, N. O. (2015). Sound image as a category of musical thinking: ontological and epistemological aspects. International Bulletin: culturology, philology, musicology, Issue II (5), рp. 181-187 [in Ukrainian].
Shlykov, V. A. (2010). Sound image in modern musical phonograms. Ph.D. Magnitogorsk State Conservatory named after M.I. Glinka. Moscow [in Russian].
Bu, C. (2020). Sound as Representation: A Reconstruction of the Transcendental Aesthetic. Logos: The Cornell Undergraduate Journal of Philosophy, рр. 10-22 [in English].
Chion, M. (1983). Guide To Sound Objects: Pierre Schaeffer and Musical Re-search. English translation by John Dack and Christine North, 2009. Еditions Buchet/Chastel. Institut national. Paris [in English].
Helmholtz, H. (1954). On the Sensations of Tone as a Physiological Basis for the Theory of Music. 4th ed. New York: Dover [in English].
Holmes, T. (2002). Electronic and Experimental Music: Pioneers in Technology and Composition. Routledge [in English].
LaBelle, B. (2006). Background Noise: Perspectives on Sound Art. ContinuumIntl Pub Group [in English].
Locke, J. (1860). An Essay Concerning Human Understanding: And a Treatise on the Conduct of the Understanding. Philadelphia: Hayes & Zell, 1860. URL : https://archive.org/details/essayconcerningh00lock_1 [in English].
MacLachlan, D.L.C. (1989). Philosophy of Perception. Englewood Cliffs, N.J: Prentice-Hall [in English].
Palombini, C. (1993). Machine Songs V: Pierre Schaeer: From Research into noises to Experimental Music. Computer Music Journal, Issue 17, no. 3, pp. 14–19 [in English].
Russcol, H. (1972). The Liberation of Sound. An introduction to electronic music. Englewood Cliffs (N.J.) [in English].
Schaeffer, P. (1950). Introduction a la musique concr`ete. Polyphonie 6: La musique mecanise, рр. 30-52 [in French].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vitaliy Volkomor
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.