ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ`ЯЗКУ СЕРБСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ БАЯННИХ ШКІЛ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.38.2020.222119Ключові слова:
музичні фестивалі, україно-сербські взаємини, міжнародна комунікація, освітні проекти, баяністи-акордеоністи.Анотація
Метою статті є обґрунтування особливостей взаємозв'язку освіти сербських акордеоністів та специфіки української школи акордеона, а також виділення різних аспектів навчання сербських акордеоністів в музичних школах України, особливості підготовки сербських майстрів акордеона в Україні до участі в конкурсах з акордеонної майстерності в Україні і за кордоном. Методологія. У ході дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, а також компаративний метод при вивченні української та сербської баянних шкіл. Наукова новизна. Вперше розглянуто методичні системи занять, які використовуються сербськими вчителями під час навчання техніки гри на акордеоні, зокрема індивідуальний підхід до визначення потенціалу кожного учня на початковому етапі навчання з урахуванням особливостей їх психологічного стану, поєднання термінів зі здатністю студентів музичної школи виступати публічно. Існують відмінності в навчанні грі на акордеоні випускників сербської та української музичних шкіл. Останні схильні до принципів української педагогічної школи, зокрема, вихованню в учнів уміння працювати, долати труднощі, ставити завдання і досягати їх поступової реалізації. Висновки. Було наголошено на необхідності розвитку відносин сербської та української шкіл акордеонного мистецтва у сфері освіти. Такі висновки були побудовані на тому, що за весь час навчання сербських студентів навичкам гри на акордеоні в Україні спостерігається позитивна динаміка. Проявляється у збільшенні числа студентів, розширенні музичних спеціальностей вітчизняних установ музичної освіти і навчання акордеоністів. Таким чином, відносини української і сербської освіти позитивно впливають на розвиток акордеонного мистецтва.Посилання
Imkhanitskiy, M. (2006). History of accordion art. Moskva: RAM im. Gnesinyh [in Russian].
Imkhanitskiy, M.I. (2004). Music of foreign composers for accordion. Moskva: RAM im. Gnesinyh [in Russian].
Imkhanitskiy, M.I. (2001). Portraits of accordionists. Moskva: RAM im. Gnesinyh [in Russian].
Imkhanitskiy, M.I. (1976). Modern music for the Russian folk orchestra and the task of educating performers. Questions of Musical Performance and Pedagogy, 24, 125–173 [in Russian].
Kysljak, B.M. (2019). Accordion in chamber and ensemble music of Ukrainian composers: historical and stylistic aspect. Odesa: Odesa National Music Academy [in Ukrainian].
Kulish, D.O. (2000). Bayan performance in the musical culture of the 70-90s of the XX century. Scientific Bulletin of NMAU, 5, 48–58 [in Ukrainian].
Rakich, Z. (2016). Competitions and festivals of accordionists and accordionists in Serbia. Science. Art. Culture, 1(9), 43–49 [in Russian].
Rakich, Z. (2004). Features of the development of accordion-accordion culture in Serbia. Moskva: Russian Academy of Music [in Russian].
Ustymenko-Kosorich, O. (2013). Accordion and accordion panorama of Serbia: educational and pedagogical aspect. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 4(30), 118–126 [in Ukrainian].
Ustymenko-Kosorich, O. (2012). History of the development of the Serbian accordion school (second half of the XX beginning of the XXI century). Scientific inventions, theory, and practice, 4, 17–21 [in Ukrainian].
Ustymenko-Kosorich, O. (2008). Mass music as an attribute of youth culture of the middle of the XX century. Kyiv: Odesa National Polytechnic University [in Ukrainian].
Ustymenko-Kosorich, O. (2014). Pedagogical analysis of the training of Serbian accordionists in higher art institutions of Ukraine. Psychological and pedagogical sciences, 4, 215–219 [in Ukrainian].
Ustymenko-Kosorich, O. (2012). Prerequisites for the formation of the Serbian accordion school (late nineteenth and early twentieth centuries). Scientific notes of Nizhyn State University, 6, 47 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Katarina Nisic
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.