ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ В ЮВЕЛІРНОМУ МИСТЕЦТВІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.39.2021.238677Анотація
Мета дослідження. Висвітлення проблеми занепаду традиційних народних мистецтв, пов’язаної з функціонуванням унікальних художніх промислів в Україні у напрямку ювелірного мистецтва. Методологія дослідження базується на використанні спостережень мистецтвознавчого, історичного та культурологічного аналізу. Наукова новизна полягає у акцентуванні уваги на розкритті історичних фактів розвитку ювелірного мистецтва на теренах України, що у подальшому сприяло масовому виробництву на організованих державою підприємствах та визначення загальної проблематики ювелірної справи. Висновки. Наприкінці ХХ століття більшість державних підприємств не витримали економічного переходу до ринкових відносин. Втрата системи постачання сировини, розпад міжрегіональних усталених зв’язків, обмеження майстрів в творчих можливостях, неадекватна система оподаткування, подорожчання енергоносіїв та скорочення обсягів збуту позначилось стрімким падінням діяльності художніх ювелірних промислів. Сучасні майстри ювеліри після проголошення незалежності України продовжили розвиватися, чим відзначилось створення державної пробірної служби України, а пізніше і колективного об’єднання – Асоціації ювелірів України. Зорієнтувавшись на світові модні тенденції, підвищився естетичний та художній рівень виробів української ювелірної промисловості. Утворення і зростання невеликих приватних ювелірних фірм, проведення персональних та групових виставок художників-ювелірів у Києві, Львові та інших містах позитивно віддзеркалилося на художньому вигляді виробу, що не завжди корелюється з економічною складовою.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.