СУЧАСНИЙ ТАНЕЦЬ І НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ГРАНІ ВЗАЄМОДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.43.2023.286836Анотація
Мета статті – дослідити особливості впливу новітніх технологій на розвиток сучасного танцю. Методологія дослідження ґрунтується на інтеграції мистецтвознавчого і технологічного підходів, а також застосуванні загальнонаукових методів: аналізу, порівняння, узагальнення. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі основних тенденцій впровадження інноваційних технологій у сучасне хореографічне мистецтво, виявленні новітніх підходів до сучасного танцю під впливом цифрових технологій. Висновки. Новітні технології суттєво впливають на розвиток сучасної хореографії як виду мистецтва. З одного боку, відкритість до інноваційної взаємодії з різними формами інших мистецтв – музичного, вокального, театрально-драматичного та ін., а з іншого – інтеграція з інноваційними технологіями – «такий незвичний синтез, як вказує О. Пастухов, перетворює сучасний танець на один із найдійовіших засобів не лише хореографічної, а й мистецької та світоглядної виразності». Як форма мистецтва, сучасний танець, завдяки активному розвитку екранних, інформаційних, віртуальних технологій, впливає і на зміни в самому мистецтві, вдосконалюючи його. У результаті органічного поєднання різних танцювальних форм, засобів, стилів, цифрових технологій з’являються інновації, які визначально впливають на розвиток усієї світової хореографії.
Ключові слова: сучасний танець, сучасна хореографія, новітні технології, інноваційні технології, цифрові технології.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ірина Герц
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
