АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ СИСТЕМ ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВ

Автор(и)

Ключові слова:

банк, фінансова стійкість, фінансова стійкість банку

Анотація

Зростання рівня фінансіалізації національних економік та збільшення інтенсивності та масштабів фінансових криз, які зароджуються у банківському секторі й швидко поширюються на інші сектори економіки, зумовлюють актуальність проблеми забезпечення стійкості банківського сектору, що у свою чергу виступає запорукою стабільного функціонування економіки в цілому. Головною передумовою фінансової стійкості банків є розробка оптимального механізму її оцінки, яка б дозволила виявляти проблемні аспекти до моменту поширення їхнього значного деструктивного впливу, а тому надзвичайно важливим є дослідження основних світових методик оцінювання фінансової стійкості банків. Слід відзначити, що на сьогодні у світі найбільшого поширення набули індикатори фінансової стійкості, розроблені МВФ(Financial Soundness Indicators), система оцінювання фінансової стійкості банківRATE, яка застосовується у Великобританії, та американська системаCAMELS, кожна з яких має свої специфічні риси, переваги й недоліки. Однак вітчизняна система оцінювання фінансової стійкості банків має поєднувати в собі найбільш прогресивні компоненти міжнародних систем, а також використовувати надбання вітчизняних науковців, які дозволяють врахувати специфіку функціонування національної економіки.

Біографія автора

Олена Олександрівна Ткаченко, Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ

старший викладач кафедри банківської справи Черкаського інституту банківської справи УБС НБУ

Посилання

Бобиль В. В. Удосконалення моделі оцінки фінансової стійкості сучасної банківської системи/ В. В. Бобиль// Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаря-на. Проблеми економіки транспорту. – 2011. – Вип. 2. – С. 11-18.

Дзюблюк О. В. Фінансова стійкість банків як основа ефективного функціонування кредитної системи: [монографія] / О. В. Дзюблюк, Р. В. Михайлюк. – Тернопіль: Тернограф, 2009. – 316 с.

Звєряков М. І. Формування системи індикаторів фінансової стійкості банківської системи/ М. І. Звєряков, В. В. Коваленко// Фінанси України. – 2012. – №4 – С. 3-12.

Крухмаль О. В. Оцінка фінансової стійкості банків: інформаційне і методичне забезпечення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / О. В. Крухмаль. – Суми, 2007. – 20 с.

Олійник А. В. Управління фінансовою стійкістю банків/ А. В. Олійник, Г. С. Сущук// Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – №5, T. 4. – С. 159-163.

Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua. – Назва з екрану.

Якимова І. Методика оцінки фінансової стійкості банків у США/ І. Якимова// Фінансовий ринок України. – 2010. – №1. – С. 33-35.

##submission.downloads##

Номер

№ 3(23) (2014): Науковий вісник ЧДІЕУ

Розділ

Фінанси. Банківська справа.

Ліцензія

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).