Оптимизация маршрута мобильного стока в беспроводной сенсорной сети
DOI:
https://doi.org/10.30837/pt.2019.1.07Ключові слова:
Беспроводная сенсорная сеть, Время жизни, Мобильный сток, Оптимизация, Задача коммивояжераАнотація
В статье сформулирована и решена задача по выбору маршрута мобильного стока в беспроводной сенсорной сети. С целью уменьшения времени задержки передачи данных при опросе маршрутизаторов в статье поставлена и решена задача оптимизации маршрута мобильного стока, представленная в форме задачи коммивояжера, которая была решена для равномерного и нормального распределения расстояний между маршрутизаторами сети. Показано, что использование оптимизации при выборе маршрута мобильного стока в беспроводных сенсорных сетях позволяет в среднем уменьшить длину контура обхода мобильного стока на 30‑40% по сравнению со случайным обходом в зависимости от закона распределения расстояний между узлами.Посилання
Ефименко М. С., Клымив С. И., Саткенов Р. Б. Беспроводные сенсорные сети. Молодой ученый. 2018. №51. С. 40-42. URL: https://moluch.ru/archive/237/55115.
Wenguo Y., Tiande G. The non-uniform property of energy consumption and its solution to the wireless sensor network. Education Technology and Computer Science 2010: Proceedings of the Second International Workshop. Wuhan, China, March 6-7, 2010. IEEE, 2010. Р. 186-192.
Vullers R.J.M., Van Schaijk R., Doms I., Van Hoof C., Mertens R. Micropower energy harvesting. Solid-State Electronics. 2009. Vol. 53, No. 7. P. 684-693. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sse.2008.12.011.
Zhang H., Shen H. Balancing Energy Consumption to Maximize Network Lifetime in Data-Gathering Sensor Networks. IEEE Trans. Parallel Distrib. Syst. 2009. Vol. 20, № 10. P. 1526–1539. DOI: https://doi.org/10.1109/TPDS.2008.252.
Галкин П. В. Анализ энергопотребления узлов беспроводных сенсорных сетей. ScienceRise. 2014. № 2 (2). С. 55-61. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2014_2_11.
Комаров М. М. Разработка и исследование метода энергетической балансировки беспроводной стационарной сенсорной сети с автономными источниками питания. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук. М.: 2012. 136 с.
Алексеева Е. В. Построение математических моделей целочисленного линейного программирования. Примеры и задачи: Учеб. пособие. Новосиб. гос. ун-т., Новосибирск, 2012. 131 с.
Applegate D.L., Bixby R.E., Chvatal V., Cook W.J. The traveling salesman problem: a computational study. Princeton University Press. 2007. 608 p.
Основи теорії телекомунікаційних систем: підручник. Під ред. Поповського В.В. Харків: ХНУРЕ. 2018. 368 с.
Ефремов С. Г. Разработка системы активного беспроводного сбора данных в интралогистике. М.: 2011. 270с.
Решения компании MEMSIC для беспроводных сенсорных сетей. URL: http://www.memsic.com/wireless-sensor-networks.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Liubov Melnikova, Yelena Linnyk, Mykola Kryvoshapka, Valerii Barsuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).