Топологічний ситуаційний аналіз та синтез стратегій управління об’єктом в умовах конфлікту, невизначеності поведінки та варіативної множини об’єктів спостереження
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.78581Ключевые слова:
конфлікт, об’єкт, простір спостереження, концепція, аксіома, система інтелектуального управління, модельАннотация
Розглянуто конфлікт взаємодії об’єктів в просторі спостереження як цілісне явище з певним розмаїттям типів зв'язків між його елементами, об'єктами, системами, зовнішнім середовищем, що зведені в єдину теоретичну концепцію та різнобічно і глибоко визначають реальні особливості об’єкта досліджень. При дослідженні використано методологію системно-структурного аналізу конфлікту, як дослідження явища в цілому, та системно-функціонального аналізу, як дослідження з метою визначення усіх основних взаємозв'язків із зовнішнім середовищем
Библиографические ссылки
Berzh, K. (1961). Obshhaja teorija igr neskol'kih lic. Moscow: Fizmatgiz, 126.
Kas'janov, V. A. (2007). Sub’ektivnyj analiz. Kyiv: NAU, 512.
Pavlov, V. V. (1982). Konflikty v tehnicheskih sistemah. Kyiv: Vishha shkola, 184.
Pavlov, V. V. (1975). Nachala teorii jergaticheskih sistem. Kyiv: Nauk. dumka, 240.
Semko, V. V., Pavlov, V. V. (1989). Primenenie metoda integral'nogo usechenija variantov pri sinteze strategij upravlenija podvizhnym ob’ektom. Kibernetika i vychislitel'naja tehnika, 84, 1–6.
Semko, V. V. (1989). Avtomatizacija upravlenija podvizhnym ob’ektom v uslovijah konflikta. Modelirovanie v obespechenii bezopasnosti poletov. Kiev: KIIGA, 67–73.
Semko, V. V., Pavlova, V. V. (1985). Primenenie teorii konflikta v zadache predotvrashhenija stolknovenij vozdushnyh sudov. Metody i sredstva ocenki urovnja bezopasnosti poletov grazhdanskih vozdushnyh sudov. Kiev: KIIGA, 97–102.
Semko, V. V. (2012). Model' konfliktu vzajemodii' ob’jektiv kibernetychnogo prostoru. Problemy informatyzacii' ta upravlinnja, 2 (38), 88–92.
Semko, V. V. (2015). Vyrishennja zadachi konfliktu za metodom integral'nogo usikannja variantiv. Telekomunikacijni ta informacijni tehnologii', 2, 40–50.
Semko, V. V. (2013). Model' vzajemodii' kibernetychnyh organizmiv ta syntez strategij optymal'nogo keruvannja v kibernetychnomu prostori. Problemy informatyzacii' ta upravlinnja, 3 (43), 75–82.
Semko, V. V., Semko, O. V. (2014). Doslidzhennja vlastyvostej rishennja zadachi konfliktu za metodom integral'nogo usikannja variantiv. Problemy informatyzacii' ta upravlinnja, 2 (46), 60–71.
Semko, V. V. (2015). Vykorystannja metodu integral'nogo usikannja variantiv pry vyrishenni zadach konfliktu vzajemodii' ob’jektiv v prostori sposterezhennja. Telekomunikacijni ta informacijni tehnologii', 1, 59–66.
Krasovskij, N. N., Subbotin, A. I. (1974). Pozicionnye differencial'nye igry. Moscow: Nauka, 456.
Pontrjagin, L. S., Boltjanskij, V. V., Gamkrelidze, R. V., Mishhenko, E. F. (1983). Matematicheskaja teorija optimal'nyh processov. Moscow: Nauka, 393.
Pshenichnyj, B. N., Ostapenko, V. V. (1991). Differencial'nye igry. Kyiv: Nauk. dumka, 264.
Kuncevich, V. M. (2006). Upravlenie v uslovijah neopredelennosti: garantirovannye rezul'taty v zadachah upravlenija i identifikacii. Kyiv: Nauk. dumka, 264.
Chikrij, A. A. (1992). Konfliktno upravljaemye processy. Kyiv: Nauk. dumka, 382.
Pavlov, V. V. (1975). Invariantnost' i avtonomnost' nelinejnyh sistem upravlenija. Kyiv: Nauk. dumka, 272.
Pospelov, D. A. (1986). Situacionnoe upravlenie: teorija i praktika. Moscow: Nauka, 288.
Pospelov, D. A., Pushkin, V. N. (1972). Myshlenie i avtomaty. Moscow: Sov. radio, 226.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2016 Віктор Володимирович Семко
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Наше издание использует положения об авторских правах Creative Commons CC BY для журналов открытого доступа.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
1. Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Creative Commons CC BY, которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
2. Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения, которые касаются неэксклюзивного распространения работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале .
