Топологічний ситуаційний аналіз та синтез стратегій управління об’єктом в умовах конфлікту, невизначеності поведінки та варіативної множини об’єктів спостереження
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.78581Ключові слова:
конфлікт, об’єкт, простір спостереження, концепція, аксіома, система інтелектуального управління, модельАнотація
Розглянуто конфлікт взаємодії об’єктів в просторі спостереження як цілісне явище з певним розмаїттям типів зв'язків між його елементами, об'єктами, системами, зовнішнім середовищем, що зведені в єдину теоретичну концепцію та різнобічно і глибоко визначають реальні особливості об’єкта досліджень. При дослідженні використано методологію системно-структурного аналізу конфлікту, як дослідження явища в цілому, та системно-функціонального аналізу, як дослідження з метою визначення усіх основних взаємозв'язків із зовнішнім середовищем
Посилання
Berzh, K. (1961). Obshhaja teorija igr neskol'kih lic. Moscow: Fizmatgiz, 126.
Kas'janov, V. A. (2007). Sub’ektivnyj analiz. Kyiv: NAU, 512.
Pavlov, V. V. (1982). Konflikty v tehnicheskih sistemah. Kyiv: Vishha shkola, 184.
Pavlov, V. V. (1975). Nachala teorii jergaticheskih sistem. Kyiv: Nauk. dumka, 240.
Semko, V. V., Pavlov, V. V. (1989). Primenenie metoda integral'nogo usechenija variantov pri sinteze strategij upravlenija podvizhnym ob’ektom. Kibernetika i vychislitel'naja tehnika, 84, 1–6.
Semko, V. V. (1989). Avtomatizacija upravlenija podvizhnym ob’ektom v uslovijah konflikta. Modelirovanie v obespechenii bezopasnosti poletov. Kiev: KIIGA, 67–73.
Semko, V. V., Pavlova, V. V. (1985). Primenenie teorii konflikta v zadache predotvrashhenija stolknovenij vozdushnyh sudov. Metody i sredstva ocenki urovnja bezopasnosti poletov grazhdanskih vozdushnyh sudov. Kiev: KIIGA, 97–102.
Semko, V. V. (2012). Model' konfliktu vzajemodii' ob’jektiv kibernetychnogo prostoru. Problemy informatyzacii' ta upravlinnja, 2 (38), 88–92.
Semko, V. V. (2015). Vyrishennja zadachi konfliktu za metodom integral'nogo usikannja variantiv. Telekomunikacijni ta informacijni tehnologii', 2, 40–50.
Semko, V. V. (2013). Model' vzajemodii' kibernetychnyh organizmiv ta syntez strategij optymal'nogo keruvannja v kibernetychnomu prostori. Problemy informatyzacii' ta upravlinnja, 3 (43), 75–82.
Semko, V. V., Semko, O. V. (2014). Doslidzhennja vlastyvostej rishennja zadachi konfliktu za metodom integral'nogo usikannja variantiv. Problemy informatyzacii' ta upravlinnja, 2 (46), 60–71.
Semko, V. V. (2015). Vykorystannja metodu integral'nogo usikannja variantiv pry vyrishenni zadach konfliktu vzajemodii' ob’jektiv v prostori sposterezhennja. Telekomunikacijni ta informacijni tehnologii', 1, 59–66.
Krasovskij, N. N., Subbotin, A. I. (1974). Pozicionnye differencial'nye igry. Moscow: Nauka, 456.
Pontrjagin, L. S., Boltjanskij, V. V., Gamkrelidze, R. V., Mishhenko, E. F. (1983). Matematicheskaja teorija optimal'nyh processov. Moscow: Nauka, 393.
Pshenichnyj, B. N., Ostapenko, V. V. (1991). Differencial'nye igry. Kyiv: Nauk. dumka, 264.
Kuncevich, V. M. (2006). Upravlenie v uslovijah neopredelennosti: garantirovannye rezul'taty v zadachah upravlenija i identifikacii. Kyiv: Nauk. dumka, 264.
Chikrij, A. A. (1992). Konfliktno upravljaemye processy. Kyiv: Nauk. dumka, 382.
Pavlov, V. V. (1975). Invariantnost' i avtonomnost' nelinejnyh sistem upravlenija. Kyiv: Nauk. dumka, 272.
Pospelov, D. A. (1986). Situacionnoe upravlenie: teorija i praktika. Moscow: Nauka, 288.
Pospelov, D. A., Pushkin, V. N. (1972). Myshlenie i avtomaty. Moscow: Sov. radio, 226.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Віктор Володимирович Семко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
