Щодо значення окремих генотипових характеристик для формування бронхіальної астми фізичної напруги у дітей

Автор(и)

  • Лорина Алімівна Іванова ВДНЗ України «Буковинський держаний медичний університет» Театральна площа, 2, м. Чернівці, Україна, 58000, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.51274

Ключові слова:

діти, бронхіальна астма фізичної напруги, лабільність бронхів, гени глутатіонтрансферази, NO-синтази

Анотація

В роботі досліджено значення делеційного поліморфізму генів GSTT1 та GSTM1 та мутацій гену еNOS у формуванні лабільності бронхів у дітей, хворих на бронхіальну астму фізичної напруги. У дітей із бронхіальною астмою фізичного зусилля частіше виявляється «нульовий» генотип генів GSTT1 та GSTM1, показники бронхоспазму найвищі у пацієнтів з генотипом GSTT1delM1+. У кожної другої дитини, хворої на бронхіальну астму, трапляються мутації гену еNOS

Біографія автора

Лорина Алімівна Іванова, ВДНЗ України «Буковинський держаний медичний університет» Театральна площа, 2, м. Чернівці, Україна, 58000

Професор, доктор медичних наук, професор

Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Посилання

McFadden, E. R., Gilbert, I. A. (1994). Exercise-Induced Asthma. New England Journal of Medicine, 330 (19), 1362–1367. doi: 10.1056/nejm199405123301907

Anderson, S. D., Kippelen, P. (2005). Exercise-induced bronchoconstriction: Pathogenesis. Current Allergy and Asthma Reports, 5 (2), 116–122. doi: 10.1007/s11882-005-0084-y

Panrsons, J. P., Mastronarde, J. Y. (2005). Exercise-induced bronchoconstriction in athletes, 128, 3966–3974.

Yotshall, R. W. (2002). Exercise-induced bronchoconstriction. Drugs, 62, 1725–1739.

Rundell, K. W., Jenkinson, D. M. (2002). Exercise-Induced Bronchospasm in the Elite Athlete. Sports Medicine, 32 (9), 583–600. doi: 10.2165/00007256-200232090-00004

Ostrom, N. K., Eid, N. S., Craig, T. J., Colice, G. L., Hayden, M. L., Parsons, J. P., Stoloff, S. W. (2011). Exercise-induced bronchospasm in children with asthma in the United States: Results from the Exercise-Induced Bronchospasm Landmark Survey. Allergy and Asthma Proceedings, 32 (6), 425–430. doi: 10.2500/aap.2011.32.3502

Cookson, W. O. (2002). Asthma genetics. Chest, 121, 7–134.

Ober, C., Hoffjan, S. (2006). Asthma genetics 2006: the long and winding road to gene discovery. Genes and Immunity, 7 (2), 95–100. doi: 10.1038/sj.gene.6364284

Mykaliuk, L. V. (2013). Рharmacogenetic aspects of airways obstruction relief therapy of bronchial аsthma attacks in schoolchildren. Zdorovia dytyny, 2 (45), 43–46.

Saadat, M., Ansari-Lari, M. (2007). Genetic Polymorphism of Glutathione S-transferase T1, M1 and Asthma, A Meta-analysis of the Literature. Pakistan Journal of Biological Sciences, 10 (23), 4183–4189. doi: 10.3923/pjbs.2007.4183.4189

Lopes, W. A., Radominski, R. B., Rosário Filho, N. A., Leite, N. (2009). Exercise-induced bronchospasm in obese adolescents. Allergologia et Immunopathologia, 37 (4), 175–179. doi: 10.1016/j.aller.2009.03.001

Anderson, S. D. (2002). Exercise-induced asthma in children: a marker of airway inflammation. Med. J. Aust., 177, 61–63.

Vichyarond, P., Anuraklekha, P., Ruengrub, S. (2002). Exercise-induced asthma among Thai asthmatic children. J. Med. Assoc. Thai., 85, 579–585.

Zarga, A. (2011). Haw to diagnose exercise induced asthma? Asian J. Sports Med., 2 (2), 63–67.

Parsons, J. P., Mastronarde, J. G. (2009). Exercise-induced asthma. Current Opinion in Pulmonary Medicine, 15 (1), 25–28. doi: 10.1097/mcp.0b013e32831da8ab

Bougault, V., Turmel, J., St-Laurent, J., Bertrand, M., Boulet, L.-P. (2009). Asthma, airway inflammation and epithelial damage in swimmers and cold-air athletes. European Respiratory Journal, 33 (4), 740–746. doi: 10.1183/09031936.00117708

Postma, D. S., Koppelman, G. H. (2009). Genetics of Asthma: Where Are We and Where Do We Go? Proceedings of the American Thoracic Society, 6 (3), 283–287. doi: 10.1513/pats.200806-047rm

Kumar, A., Ghosh, B. (2009). Genetics of asthma: a molecular biologist perspective. Clin Mol Allergy, 7 (1), 7. doi: 10.1186/1476-7961-7-7

Imboden, M., Rochat, T., Brutsche, M., Schindler, C., Downs, S. H., Gerbase, M. W. et. al. (2008). Glutathione S-transferase genotype increases risk of progression from bronchial hyperresponsiveness to asthma in adults. Thorax, 63 (4), 322–328. doi: 10.1136/thx.2007.085555

Minelli, C., Granell, R., Newson, R., Rose-Zerilli, M. J., Torrent, M., Ring, S. M. et. al. (2009). Glutathione-S-transferase genes and asthma phenotypes: a Human Genome Epidemiology (HuGE) systematic review and meta-analysis including unpublished data. International Journal of Epidemiology, 39 (2), 539–562. doi: 10.1093/ije/dyp337

Baines, K. J., Simpson, J. L., Bowden, N. A., Scott, R. J., Gibson, P. G. (2009). Differential gene expression and cytokine production from neutrophils in asthma phenotypes. European Respiratory Journal, 35 (3), 522–531. doi: 10.1183/09031936.00027409

Kabesch, M., Michel, S., Tost, J. (2010). Epigenetic mechanisms and the relationship to childhood asthma. European Respiratory Journal, 36 (4), 950–961. doi: 10.1183/09031936.00019310

Munthe-Kaas, M. C., Willemse, B. W. M., Koppelman, G. H. (2012). Genetics and epigenetics of childhood asthma. Paediatric Asthma, 97–114. doi: 10.1183/1025448x.10016710

Salam, M. T., Byun, H.-M., Lurmann, F., Breton, C. V., Wang, X., Eckel, S. P., Gilliland, F. D. (2012). Genetic and epigenetic variations in inducible nitric oxide synthase promoter, particulate pollution, and exhaled nitric oxide levels in children. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 129 (1), 232–239.e7. doi: 10.1016/j.jaci.2011.09.037

Salam, M. T., Bastain, T. M., Rappaport, E. B., Islam, T., Berhane, K., Gauderman, W. J., Gilliland, F. D. (2010). Genetic variations in nitric oxide synthase and arginase influence exhaled nitric oxide levels in children. Allergy, 66 (3), 412–419. doi: 10.1111/j.1398-9995.2010.02492.x

Silverman, M., Anderson, S. D. (1972). Standardization of Exercise Tests in Asthmatic Children. Archives of Disease in Childhood, 47 (256), 882–889. doi: 10.1136/adc.47.256.882

Novik, G. A., Borichev, A. V.; Vorontsova, I. M. (Ed.) (2007). Spirometriya i pikfloumetriya pri bronhialnoy astme u detey (praktika otsenki i monitoringa): uchebnoe posobie. Sankt-Peterburg: GPMA, 68.

Grigola, E. G., Belous, T. M. (2014). Polimorfizm genov GSTM1, GSTT1 pri bronhialnoy astme fizicheskoy nagruzki u detey. Materialyi konferentsii molodyih uchenyih «Perspektivyi razvitiya meditsinskoy nauki i praktiki». Sankt-Peterburg, 79–80.

Chernyisheva, O. E. (2014). Markeryi remodelirovaniya dyihatelnyih putey pri bronholegochnyih zabolevaniyah. Zdorove rebenka, 7 (58), 80–83.

Jeffery, P. K. (1996). Bronchial biopsies and airway inflammation. European Respiratory Journal, 9 (8), 1583–1587. doi: 10.1183/09031936.96.09081583

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-25

Номер

Розділ

Медичні науки. Частина 1