Взаємозвязок змін параметрів судинно-тромбоцитарного і рівнів статевих гормонів у жінок зі стабільними формами ішемічної хвороби серця в періоді постменопаузи

Автор(и)

  • Нонна Василівна Нетяженко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця пр. Повітрянофлотький 9, м. Киів, Україна, 02012, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.59332

Ключові слова:

жіноча стать, агрегація тромбоцитів, тромбофілія, гемостаз, посменопауза, ішемічна хвороба серця

Анотація

В ході роботи досліджені жінки зі стабільною стенокардією І-ІІ функціонального класу (ФК) в періоді постменопаузи та рівень функціоналної активності тромбоцитів. Ступінь спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів зростали у жінок із низьким вмістом естрадіолу та прогестерону. Гіперреактивність тромбоцитів спостерігалась при індукованій агрегації тромбоцитів із арахідоновою кислотою, АДФ, колагеном та адреналіном

Біографія автора

Нонна Василівна Нетяженко, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця пр. Повітрянофлотький 9, м. Киів, Україна, 02012

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини №2 

Посилання

Chazova, Y. E. et. al (2009). Vedenye zhenshchyn s serdechno-sosudystim ryskom v pery i postmenopauze: konsensus rossyiskykh kardyolohov y hynekolohov. Praktycheskaia medytsyna, 34, 5–18.

Purohit, A., Reed, M. J. (2002). Regulation of estrogen synthesis in postmenopausal women. Steroids, 67 (12), 979–983. doi: 10.1016/s0039-128x(02)00046-6

Asyimbekova, E. U., Kataeva, K. B., Ahmedyarova N. K., Tugeeva, E.F., Sherstyannikova, O. M., Plyusch et. al (2014). Osobennosti techeniya ishemicheskoy bolezni serdtsa u zhenschin v zavisimostiot urovnya zhenskih polovyih gormonov. Byulleten NTsSSH imeni A. N. Bakuleva RAMN, 15 (1), 39–46.

Goodman, N., Cobin, R., Ginzburg, S., Katz, I., Woode, D. (2011). American Association of Clinical Endocrinologists Medical Guidelines for Clinical Practice for the Diagnosis and Treatment of Menopause. Endocrine Practice, 17, 1–25. doi: 10.4158/ep.17.s6.1

Harrison, P., Mackie, I., Mumford, A., Briggs, C., Liesner, R., Winter, M., Machin, S. et. al (2011). Guidelines for the laboratory investigation of heritable disorders of platelet function. British Journal of Haematology, 155 (1), 30–44. doi: 10.1111/j.1365-2141.2011.08793.x

Vorobeva, I. J. (2012). Sovremennie metodi otsenki functii trombocitov i ih clinicheskoe znachenie u bolnih s ostrim coronarnim sindromom [Modern methods of assessing platelet function and their clinical significance in patients with acute coronary syndrome]. Creative Cardiology, 33 (2), 252–263.

Tantry, U. S., Bonello, L., Aradi, D., Price, M. J., Jeong, Y.-H., Angiolillo, D. J. et. al (2013). Consensus and Update on the Definition of On-Treatment Platelet Reactivity to Adenosine Diphosphate Associated With Ischemia and Bleeding. Journal of the American College of Cardiology, 62 (24), 2261–2273. doi: 10.1016/j.jacc.2013.07.101

Chirumamilla, A. P., Maehara, A., Mintz, G. S., Mehran, R., Kanwal, S., Weisz, G. et. al (2012). High Platelet Reactivity on Clopidogrel Therapy Correlates With Increased Coronary Atherosclerosis and Calcification. JACC: Cardiovascular Imaging, 5 (5), 540–549. doi: 10.1016/j.jcmg.2011.12.019

Breet, N. J. (2010). Comparison of Platelet Function Tests in Predicting Clinical Outcome in Patients Undergoing Coronary Stent Implantation. JAMA, 303 (8), 754. doi: 10.1001/jama.2010.181

Price, M. J. (2011). Standard- vs High-Dose Clopidogrel Based on Platelet Function Testing After Percutaneous Coronary Intervention. JAMA, 305 (11), 1097. doi: 10.1001/jama.2011.290

Stone, G. W., Witzenbichler, B., Weisz, G., Rinaldi, M. J., Neumann, F.-J., Metzger, D. C. et. al (2013). Platelet reactivity and clinical outcomes after coronary artery implantation of drug-eluting stents (ADAPT-DES): a prospective multicentre registry study. The Lancet, 382 (9892), 614–623. doi: 10.1016/s0140-6736(13)61170-8

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-01-30

Номер

Розділ

Медичні науки