Ґенеза українського законодавства про громадянство

Автор(и)

  • Vitalii Kovalchuk Навчально-науковий інститут права та психології Національного Університету «Львівська політехніка» вул. Князя Романа, 1/3, м. Львів, Україна, 79005, Україна https://orcid.org/0000-0002-7523-2098
  • Iryna Sofinska Навчально-науковий інститут права та психології Національного Університету «Львівська політехніка» вул. Князя Романа, 1/3, м. Львів, Україна, 79005, Україна https://orcid.org/0000-0002-3853-7626

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2018.126563

Ключові слова:

громадянство, законодавство про громадянство, набуття громадянства, подвійне (множинне) громадянство, припинення громадянства

Анотація

У цій статті проаналізоване українське законодавство про громадянство 1918, 1991 та 2001 років на предмет правового регламентування відносин людини, суспільства і держави, збереження єдності комплексу «людина-суспільство-держава» в його перманентному розвитку і цивілізаційних трансформаціях, як найкомфортнішого та найбажанішого для кожної людини. Особлива увага звертається на основні елементи законодавчого регламентування громадянства, визначення сутності та правової природи цього конституційно-правового інституту

Біографії авторів

Vitalii Kovalchuk, Навчально-науковий інститут права та психології Національного Університету «Львівська політехніка» вул. Князя Романа, 1/3, м. Львів, Україна, 79005

Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедрa конституційного та міжнародного права

Iryna Sofinska, Навчально-науковий інститут права та психології Національного Університету «Львівська політехніка» вул. Князя Романа, 1/3, м. Львів, Україна, 79005

Кандидат юридичних наук, доцент

Кафедрa конституційного та міжнародного права

Посилання

  1. Spiro, P. J. (2013). The (Dwindling) Rights and Obligations of Citizenship. William & Mary Bill Rights Journal, 21 (3), 899–923.
  2. Poyedynok, O.; Repetskyi, V. M., Hutnyk, V. V. (Eds.) (2017). Nekonventsiine pravo? Pravo na hromadianstvo v praktytsi Yevropeiskoho sudu z prav liudyny ta Yevropeiskoi komisii z prav liudyny [Unconventional right? The right to citizenship in the practice of the European Court of Human Rights and the European Commission of Human Rights]. Suchasni problem mizgnarodnoho prava [Current Problems of International Law]. Lviv-Odesa: Feniks, 281–290.
  3. Bauböck, R. (2008) Stakeholder Citizenship: An Idea Whose Time Has Come? Washington DC: Migration Policy Institute, 3.
  4. Shafir, G. (Ed.) (1998). The citizenship debates: a reader. Minneapolis: University of Minnesota Press, 316.
  5. Bedriy, R. B. (2005). Ukrainian Citizenship: Constitutional and Legal Norms. Kyiv, 16.
  6. Albertini, L. М. (1998). Legal regulation of citizenship in European countries (comparative analyzes). Kyiv, 18.
  7. Kopylenko, О. L. (2001). Z istorii zakonodavstva pro hromadianstvo Ukrainy. [From history on legislation on citizenship of Ukraine]. Kyiv: Novyi parlamentsky instytut, Parlamentske vydavnyctvo, 72.
  8. Lotyuk, О. S. (1998). Theoretical bases of institute of citizenship of Ukraine. Kyiv, 18.
  9. Todyka, Yu. М. (2002). Hromadianstvo Ukrainy: konstytutsiino-pravovyi aspekt [Citizenship of Ukraine: constitutional and legal aspect]. Kharkiv: Fakt, 254.
  10. Surzhynskyi, M. I. (2009). Citizenship of Ukraine as legal institute of Constitutional Law. Kyiv, 20.
  11. Zakon «Pro hromadianstvo Ukrainskoi Narodnoi Respubliky» (2 bereznia 1918 roku) [Law on citizenship of Ukrainian Public Republic (2 March 1918)] (2000). Zbirka normatyvno-pravovykh aktiv z pytan hromadianstva Ukrainy (1918–2000) [Collection of law sources on Ukrainian nationality issues (1918–2000)]. Kyiv: Kontynent, 4–5.
  12. Zakon pro hromadianstvo Ukrainskoi Derzhavy (2 lypnia 1918 roku) [Law on nationality of Ukrainian State (2 July 1918)]. Available at: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1918(08)02.zakon.php Last accessed: 12.02.2018
  13. On citizenship of Ukraine. Law of Ukraine on 08.10.1991. No. 1636-XII (1991). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 50, 701. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1636-12
  14. On citizenship of Ukraine. Law of Ukraine on 18.01.2001. No. 2235-III (2001). Official Journal of Ukraine, 9, 342, 1.
  15. Nottebohm Case. Liechtenstein v. Reports (1955). Guatemala: ICJ, 315.
  16. Kivisto, P., Faist, Th. (2008). Citizenship: Discourse, Theory, and Transnational Prospects. Oxford: Blackwell Publishing, 176.
  17. Yevropeiska konventsiia pro hromadianstvo 06.11.1997 [European convention on nationality 06.11.1997] (2006, 2010). Official Journal of Ukraine, 41, 56, 1917, 2720, 59.
  18. Маksymov, S. І. et. al. (Eds.) (2017). Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia. Vol. 2: Filosofiia prava [Big Ukrainian Law Encyclopedia. Vol. 2: Philosophy of Law]. Kharkiv: Pravo, 332–336.
  19. Holovatyy, S. (2016). Pro liudski prava. Lektsii [On human rights. Lectures]. Kyiv: Dukh i Litera, 83.
  20. Kelsen, H. (1949) General Theory of Law and State. Cambridge: Harvard University Press, 516.
  21. Flournoy, R. W. (1921). Dual Nationality and Election. The Yale Law Journal, 30 (6), 545. doi: 10.2307/789226
  22. Code civil / Legislation, Musee Criminocorpus publie le 25 juin 2014. Consulte le 23 novembre 2017. Available at: https://criminocorpus.org/fr/reperes/legislation/versions/698/57/diff/pdf/
  23. Weil, P. (2011). From conditional to secured and sovereign: The new strategic link between the citizen and the nation-state in a globalized world. International Journal of Constitutional Law, 9 (3-4), 615–635. doi: 10.1093/icon/mor053
  24. Research in International Law of the Harvard Law School. The Law of Nationality (1929). American Journal of International Law, 23, 29.
  25. On state service. Law of Ukraine on 10.12.2015. No. 889-VIII (2016). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 4, 43. Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19
  26. Kastoryano, R. (2000). Settlement, Transnational Communities and Citizenship. International Social Science Journal, 52 (165), 307–312. doi: 10.1111/1468-2451.00261
  27. The Canevaro Case at the Hague (1912). The American Journal of International Law, 6 (3), 709–710. doi: 10.2307/2187071
  28. Mandelstam, Yu. I. (1956). Sbornik zakonov SSSR i ukazov Prezidiuma Verkhovnogo Soveta SSSR. 1938 g. – Iyul' 1956 g. [Collection of laws of USSR and edicts of Presidium of Verkhovnoho Soveta USSR 1938 – July 1956]. Моscow: Gosudarstvennoye izdatelstvo yuridicheskoy literatury, 64.
  29. Kabiradzh, S. (1996). Problemy dvugrazhdanstva [Problems of dual citizenship]. Kyiv: ООО Mezgdunar. fin. agenstvo, 32.
  30. Kabiradzh, S. (1996). Problems of dual citizenship in international law and practical ways of their elimination. Kyiv, 21.
  31. Judgment of Court of Justice of the European Union in case C‑40/11 Yoshikazu Iida v Stadt Ulm 8 November 2012 (2012). Available at: http://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?num=C-40/11
  32. Vink, M. P., De Groot, G.-R., Luk, N. C. (2015). MACIMIDE Global Expatriate Dual Citizenship Dataset. Harvard Dataverse. doi: 10.7910/DVN/TTMZ08
  33. Isin, E. F., Turner, B. S.; Isin, E. F., Turner, B. S. (Eds.) (2002). Citizenship Studies: An Introduction. Handbook of Citizenship Studies. London: Sage, 1–11. doi: 10.4135/9781848608276.n1

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-22

Як цитувати

Kovalchuk, V., & Sofinska, I. (2018). Ґенеза українського законодавства про громадянство. ScienceRise: Juridical Science, (1 (3), 4–10. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2018.126563

Номер

№ 1 (3) (2018)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Vitalii Kovalchuk, Iryna Sofinska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.