Правосуб’єктність у приватному праві: категоріально-понятійне пізнання в контексті загальної теорії права

Автор(и)

  • Volodymyr Sichevliuk Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України вул. Трьохсвятительська, 4, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0003-1479-9418

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2018.143267

Ключові слова:

категорія «правова суб’єктність», приватне право, явище приватної правосуб’єктності, поняття «приватна правосуб’єктність»

Анотація

Особливості приватної правової суб’єктності, рівно як і усіх інших приватно-правових явищ, кореспондуються із особливостями предметів та методів приватно-правових галузей, а також із системою принципів, властивою сфері приватного права загалом.

За змістом та обсягом приватна правова суб’єктність є універсальною для фізичних осіб, а для юридичних осіб – спеціальною із мінімально прийнятними обмеженнями. Формат «виключної правової суб’єктності» вироблений за межами приватного права та властивий суб’єктності публічного походження.

Елементи приватної правосуб’єктності, позначені поняттями «правоздатність», «деліктоздатність» та «дієздатність», відзначаються диспозитивним способом реалізації та набувають дещо особливого змісту, що спричинює відповідну модифікацію їх структурно-функціональних зв’язків. Зокрема:

– у структурі приватно-правової суб’єктності домінує правоздатність, реалізацію якої покликана забезпечити дієздатність суб’єктів приватного права. При цьому дієздатність юридичної особи, на відміну від дієздатності особи фізичної, не повинна бути втрачена за жодних умов, і саме тому її наявність гарантується і законодавством, і практикою правозастосування;

– у складі деліктоздатності суб’єктів приватного права акцентованою постає її пасивна сторона, що скерована переважно на відшкодування шкоди, наявної у приватно-правових суб’єктів, за рахунок ресурсів правопорушника. Активна сторона деліктоздатності суб’єктів приватного права зазвичай є послабленою та позбавленою обов’язковості, оскільки вона, як і приватна правосуб’єктність загалом, реалізується у диспозитивному форматі, часто під впливом позитивної суб’єктивності учасників відповідних правовідносин. Однак втрата особливого суб’єктивного зв’язку, який раніше мав місце між учасниками приватно-правових відносин, може потужно посилити активну сторону приватної деліктоздатності.

Поняттям «приватна правосуб’єктність» позначається той рід правової суб’єктності, яким з метою збереження та розвитку власної самобутності об’єктивне право наділяє суб’єктів, які у межах чинного правопорядку реалізують та/чи захищають свої приватні інтереси, а саме фізичних осіб, юридичних осіб та їх частково правосуб’єктні об’єднання

Біографія автора

Volodymyr Sichevliuk, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України вул. Трьохсвятительська, 4, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат юридичних наук, доцент

Відділ теорії держави і права

Посилання

  1. Shevchenko, Ya. M. (Ed.) (2009). Subiekty tsyvilnoho prava [Subjects of civil law]. Kharkiv: Kharkiv yurydychnyi, 632.
  2. Tarasov, O. V. (2014). Subiekt mizhnarodnoho prava: problemy suchasnoi teorii. Kharkiv: Pravo, 512.
  3. Vatras, V. A. (2008). Subiekty simeinykh pravovidnosyn [Subjects of family relationship]. Kyiv, 19.
  4. Kharytonova, O. I., Kharytonov, Ye. O. (2005). Dykhotomiia «publichne pravo–pryvatne pravo» ta deiaki pytannia vyznachennia struktury natsionalnoho prava // Universytetski naukovi zapysky, 3 (15), 6–11.
  5. Borysova, V. (2013). Tendentsii rozvytku tsyvilnoho prava yak haluzi pryvatnoho prava. Pryvatne parvo, 1, 81–93.
  6. Maidanyk, R. (2013). Tsyvilne pravo yak sfera pryvatnoho prava Ukrainy. Pryvatne parvo, 1, 65–80.
  7. Kostruba, A. (2015). Kompensatsiinyi kharakter yurydychnykh faktiv u mekhanizmi prypynennia tsyvilnykh pravovykh pravovidnosyn. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 3 (82), 68–78.
  8. Entsyklopedycheskyi slovar T-va «Br. A. i Y. Hranat i K». Vol. 30 (1915). Petrohrad, 479.
  9. Michurin, Ye. O. (2017). Tsyvilistyka v suchasnii yurysprudentsii. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 2 (89), 110–119.
  10. Kolodii, A. M. (2012). Pryntsypy prava: geneza, poniattia, klasyfikatsiia ta realizatsiia. Almanakh prava, 3, 42–46.
  11. Dihesty Yustyniana (2002). Moscow: Statut, 584.
  12. Kuznietsovа, N. S. (Eds.) (2008). Pravova systema Ukrainy: istoriia, stan ta perspektyvy. Vol. 3. Tsyvilno-pravovi nauky. Pryvatne parvo. Kharkiv: Pravo, 640.
  13. Bordeniuk, V. (2014). Poniattia terytorialnoi hromady yak subiekta tsyvilnoho prava Ukrainy. Pravo Ukrainy, 12, 189–197.
  14. Pervomaiskyi, O. O. (2003). Uchast terytorialnoi hromady u tsyvilnykh pravovidnosynakh [Partisipation of territorial community in civil legal relations]. Kharkiv, 200.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-28

Як цитувати

Sichevliuk, V. (2018). Правосуб’єктність у приватному праві: категоріально-понятійне пізнання в контексті загальної теорії права. ScienceRise: Juridical Science, (3 (5), 22–29. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2018.143267

Номер

Розділ

Юридичні науки