Класифікація правовідносин у сфері агробізнесу
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2020.210714Ключові слова:
агробізнес, правовідносини, аграрне, ланцюг, сільськогосподарське виробництво, сільськогосподарські товаровиробники, правове регулюванняАнотація
Стаття присвячена визначенню класифікації правовідносин у сфері агробізнесу. Сформульовано поняття правовідносинами у сфері агробізнесу. Вони характеризуються тим, що опосередкують процес розробки, виробництва, логістики та реалізації сільськогосподарської продукції; регулюються переважно нормами аграрного законодавства; встановлюються між конкретно визначеними суб’єктами, зацікавленими у сільськогосподарської продукції. Об’єктом правовідносин агробізнесу є діяльність у сфері агробізнесу, предметом – ті речі (сільськогосподарське обладнання) або майно (земля, сільськогосподарська продукція), нематеріальні блага (торгівельні марки, географічні позначення товарів), відносно яких існує інтерес учасників цих правовідносин. Ці відносини мають первинну цілеспрямованість на одержання прибутку, похідну задоволення потреб споживачів у сільськогосподарської продукції, забезпечення продовольчої безпеки держави, розвитку сільської місцевості, підтримки екологічної безпеки. Для них властива приватно-правова природа, а також вони характеризуються циклічністю. Запропонована класифікація правовідносин у сфері агробізнесу, залежно від:
1) сфери правового регулювання: приватні (охоплюють відносини ланцюга агробізнесу, що виникають між рівними суб’єктами) та публічні (правовідносини за участю «нерівного» суб’єкта, що передбачають підпорядкування органам держави/місцевого самоврядування);
2) безпосереднього здійснення господарської діяльності: відносини у сфері сільськогосподарських інновацій, виробництва, переробки, логістики та реалізації сільськогосподарської продукції;
3) сфери дії: внутрішні та зовнішні;
4) характеру відносин: майнові, організаційні, організаційно-майнові;
5) виробничого циклу: виробничі (основні) правовідносини агробізнесу, похідні (допоміжні) правовідносини агробізнесу
Посилання
- Davis, J. H., Goldberg, R. A. (1957). A Concept of Agribusiness. Boston: Division of Research, Graduate School of Business Administration, Harvard University, 136.
- Goldberg, R. A. (1968). Agribusiness Coordination: A Systematic Approach to the Florida Wheat, Soy, and Orange Economy. Boston: Graduate School of Business Administration, Harvard University, 256
- Zylbersztajn, D. (2017). Agribusiness systems analysis: origin, evolution and research perspectives. Revista de Administração, 52 (1), 114–117. doi: http://doi.org/10.1016/j.rausp.2016.10.004
- Chait, J. (2019). What Is Agribusiness? Available at: https://www.thebalancesmb.com/what-is-agribusiness-2538209
- Hamilton, S. (2016). Revisiting the History of Agribusiness. Business History Review, 90 (3), 541–545. doi: http://doi.org/10.1017/s000768051600074x
- Turnock, D. (1996). Agriculture in Eastern Europe: Communism, the transition and the future. GeoJournal, 38 (2), 137–149. doi: http://doi.org/10.1007/bf00186661
- Zinchuk, T., Kutsmus, N., Kovalchuk, O., Dankevych, V., Usiuk, T. (2017). Institutional Transformation of Ukraine’s Agricultural Sector. Review of Economic Perspectives, 17 (1), 57–80. doi: http://doi.org/10.1515/revecp-2017-0003
- Urkevych, V. Yu. (2007). Problemy teorii ahrarnykh pravovidnosyn. Kharkiv: Kharkiv yurydychnyi, 494.
- Savelieva, O. M.; Shulha, M. V. (Ed.) (2017). Pravove rehuliuvannia vidnosyn v ahrosferi. Kharkiv: Druk. Madryd, 208.
- Cameron, H. M. G. (2006). Trends in Agriculture and Agribusiness. Journal of Business & Finance Librarianship, 12 (1), 3–32. doi: http://doi.org/10.1300/j109v12n01_02
- Nosik, V. V.; Yermolenko, V. M., Kurylo, V. I., Semchyk, V. I. (Eds.) (2012). Predmet ahrarno-pravovoho rehuliuvannia v suchasnykh umovakh: teoretychni ta praktychni aspekty. Ahrarne pravo yak haluz prava, ahrarne nauka i navchalna dystsyplina. Kyiv: Vydavnychyi tsentr NUBiP Ukrainy, 26–28.
- Chabanenko, M. M. (2015). Stanovlennia ta rozvytok systemy ahrarnoho prava Ukrainy. Dnipropetrovsk: Vydavnytstvo «Hrani», 298.
- Simson, O. E. (2010). Innovatsiini pravovidnosyny. Problema identyfikatsii ta klasyfikatsii. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti, 5, 98–104.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ganna Korniyenko
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.