Криміналістична класифікація бойових сокир

Автор(и)

  • Віталій Григорович Нікітюк Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, Україна https://orcid.org/0000-0001-7937-7334
  • Ігор Володимирович Ярошенко Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5422-776X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.264047

Ключові слова:

сокира, бойова сокира, криміналістична класифікація, залізко, сокирище, лезо

Анотація

Досліджено сутність дефініції «бойова сокира». Визначено, що бойова сокира являє собою сокиру, призначену для використання в якості холодної зброї рублячої, рублячо-колючої, рублячо-ріжучої та рублячо-колючо-ріжучої дії, яка складається з залізка (ударної частини з лезом) і сокирища (ратища). Вивчено історію розвитку бойових сокир – від кам’яних до сучасних. Визначено матеріал виготовлення сокир – кам’яна, металева та інші матеріали. Для піших воїнів бойова сокира часто була основною зброєю, для вершників – допоміжною. Бойові сокири застосовувалися переважно для ближнього бою. Деякі різновиди сокир використовували для метання. Також сокири широко застосовувалися як парадна й церемоніальна зброя. Бойова сокира набула поширення у всьому світі, у різних регіонах з’явилися різні її модифікації. Причинами поширення бойової сокири стали відносна дешевизна порівняно з мечем та особисті уподобання власника. Метою дослідження було формування криміналістичної класифікації бойових сокир. Матеріалами дослідження були літературні джерела, наукові праці та експертні висновки з досліджуваної проблематики. На підставі проведених досліджень запропоновано криміналістичну класифікацію бойових сокир. До основних ознак бойових сокир віднесено вид сокир; спосіб дії; спосіб застосування; технологія виготовлення залізка; кількість лез; форма леза; ширина леза; наявність додаткових уражаючих елементів; матеріал залізка; форма (перетин) провушини; спосіб кріплення залізка до сокирища; довжина сокирища; форма сокирища; матеріал сокирища; спосіб тримання (захвату) сокирища; наявність додаткового приладдя, тюнінгу; спосіб виготовлення сокири; час виготовлення; оздоблення конструкції

Біографії авторів

Віталій Григорович Нікітюк, Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України

Завідувач сектору

Ігор Володимирович Ярошенко, Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України

Завідувач лабораторії

Лабораторія криміналістичних досліджень

Посилання

  1. Aleksinskii, D., Zhukov, K., Butiagin, A., Korovkin, D. (2005). Vsadniki voiny. Kavaleriia Evropy. Saint Petersburg: Poligon, 488.
  2. Asmolov, K. V. (1993). Istoriia kholodnogo oruzhiia. P. 1. Moscow, 264.
  3. Astvatcaturian, E. G. (2002). Turetckoe oruzhie. Saint Petersburg: Atlant, 336.
  4. Akhmetzhan, K. S. (2007). Etnografiia traditcionnogo vooruzheniia kazakhov. Almaty: Almatykitap, 216.
  5. Bekhaim, V. (1995). Entciklopediia oruzhiia. Saint Petersburg: Orkestr, 576.
  6. Bobrov, L. A. (2015). Kazakhskie boevye uzkolezviinye topory «Shakan» XVIII–XIX vekov. Arkheologiia etnografiia i antropologiia Evrazii, 43 (4), 106–113.
  7. Bartki, voloshki, sokirki, valashki, topіrtcі ta іnshі etnosokiri gortcіv. Available at: http://www.knife.com.ua/forum/index.php?topic=17835.0
  8. Belorybkin, G. N. (2002). Srednevekovye dlinnye topory. Available at: http://www.belorybkin.ru/12
  9. Kirpichnikov, A. N. (1971). Drevnerusskoe oruzhie IX–XIII vv. Dospekh, kompleks boevykh sredstv IX–XIII vv., 3, 92.
  10. Murzin, V. Yu., Shlaifer, V. H. (2008). Skifski sokyry-skipetry iz zibrannia Muzeiu istorii zbroi u m. Zaporizhzhi. Almanakh istorii zbroi, 1, 45–54.
  11. Toichkin, D. V., Khorasani, M. M. (2015). Taber i taberzin: perski boiovi sokyry v muzeiakh Ukrainy ta Iranu. Spetsialni istorychni dystsypliny: pytannia teorii ta metodyky, 199–206.
  12. Barnton, B. (2015). The Ultimate Guide to Knefe Throwing. Master the Sport of Knefe and Tomahawk Throwing. Skyhorse Publishing, 128.
  13. Ford, R., Grant, R. G. (2016). Weapon: A Visual History of Arms and Armor. DK, 392.
  14. Marsden, R. (2017). Historical European Martial Arts in its Context: Single-Combat, Duels, Tournaments, Self-Defense, War, Masters and their Treatises. Tyrant Industries, 230.
  15. Kliuiev, O. M., Nikitiuk, V. H., Kolomiitsev, O. V. (2021). Boiovi sokyry. Kharkiv: Drukarnia Madryd, 110.
  16. Oakeshott, R. E. (2000). European weapons and armour: from the Renaissance to the industrial revolution. Boydell Press, 312.
  17. Peter, A. (2012). Lorge Chinese Martial Arts: From Antiquity to the Twenty-First Century. Cambridge: Cambridge University Press, 270.
  18. Yang, J. H. (2008). 楊建華2008「商周時期中国北 方冶金区的形成―商周時期北方青銅器的比較研究」『公元前2千年紀的晋陝高原与燕山南 北』, 221–255.
  19. War Hammers – Nadziak, Czekan and Obuch. Available at: http://www.jasinski.co.uk/wojna/spirals/s-hammer.htm

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-30

Як цитувати

Нікітюк, В. Г., & Ярошенко, І. В. (2022). Криміналістична класифікація бойових сокир. ScienceRise: Juridical Science, (3(21), 32–37. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2022.264047

Номер

№ 3(21) (2022)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Vitalii Nikitiuk, Ihor Yaroshenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.