Реорганізація господарських організацій як правовий інститут господарського права

Автор(и)

  • Наталія Володимирівна Щербакова Донецький національний університет імені Василя Стуса, Україна https://orcid.org/0000-0003-0278-0170

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2023.276366

Ключові слова:

реорганізація, правовий інститут господарського права, господарська організація, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, господарські правовідносини, організаційно-господарські правовідносини, баланс диспозитивних та імперативних засад

Анотація

Стан процесів формування такого правового утворення, як «право реорганізації господарських організацій», відбувається шляхом поступового накопичення, уніфікації, спеціалізації та структурування необхідного масиву нормативних правил та процедури у цій сфері, а також впливають на визначення місця даного правового явища в системі національного права.

Встановлено, що реорганізаційні правовідносини – 1) це врегульовані нормами права суспільні відносини, які виникають в сфері господарювання щодо організації (в тому числі й управління) та безперервного здійснення господарської діяльності; характеризуються особливим суб’єктним складом (господарські організації), поєднанням організаційного та майнового елементів; відображенням приватних та публічних інтересів (їх збалансування), значним ступенем регулювання як з боку держави, так і з боку суб’єктів цих відносин; 2) за галузевою приналежністю відносяться до господарсько-правових відносин, а за характером становлять різновид організаційно-господарських правовідносин.

Обґрунтовано, що за галузевою приналежністю (ідентифікацією), на підставі з’ясування господарсько-правової природи реорганізаційних відносин та відповідності юридичного інструментарію (методу) господарського права, реорганізація господарських організацій становить інститут господарського права, таке правове утворення, яке об’єднує взаємопов’язану сукупність господарсько-правових норм, котрі призначені врегулювати відносини, що складаються у сфері припинення та створення господарських організацій шляхом реорганізації в формах злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення.

Визначено, що у структурованому вигляді господарсько-правовий інститут «реорганізація господарських організацій» складається із взаємопов’язаних, і в той ж час відокремлених груп господарсько-правових норм, які призначені врегулювати господарські відносини у сфері: 1) припинення та створення господарських організацій шляхом реорганізації у відповідних формах (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення); 2) передачі майна, прав та обов’язків від правопопередника (правопопередників) до правонаступника (правонаступників) на підставі універсального правонаступництва; 3) захисту законних прав та інтересів учасників (акціонерів), кредиторів, держави під час здійснення реорганізації; 4) порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення, або до яких здійснюється приєднання; 5) державної реєстрації припинення та створення господарської організації (господарських організацій) шляхом злиття, поділу, перетворення, або державної реєстрації припинення господарської організації шляхом приєднання та внесення змін в установчі документи, або державної реєстрації створення господарської організації шляхом виділу та внесення змін в установчі документи; 6) визнання реорганізації недійсною або відміненою (скасованою). Крім того, в межах названих груп відбувається подальша диференціація норм залежно від форм реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) та суб’єктного складу реорганізаційних відносин

Біографія автора

Наталія Володимирівна Щербакова, Донецький національний університет імені Василя Стуса

Кандидат юридичних наук, доцент

Кафедрa цивільного права і процесу

Посилання

  1. Yefymenko, A. (2002). Rehuliuvannia prypynennia (reorhanizatsii) ta likvidatsii yurydychnykh osib za proektom Tsyvilnoho kodeksu Ukrainy. Pravo Ukrainy, 10, 77–82.
  2. Bratus, S. N. (1950). Subekty grazhdanskogo prava. Moscow: Gosiurizdat, 367.
  3. Pietrov, Ye. V. (2014). Do pytannia pro formy reorhanizatsii hospodarskykh tovarystv. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia PRAVO, 2 (24), 82–85.
  4. Koroied, S. O. (2016). Problema pravonastupnytstva v tsyvilnomu i hospodarskomu sudochynstvi pry reorhanizatsii (zlytti) yurydychnykh osib. Sudova apeliatsiia, 2 (43), 55–60.
  5. Shishka, R. B. (Ed.) (2001). Predprinimatelskoe pravo Ukrainy. Kharkiv: Espada, 624.
  6. Marushchak, Ya. S. (2016). Korporatyvne pravo Ukrainy XX stolittia yak peredumova suchasnoho etapu yoho rozvytku. Aktualni problemy politky, 58, 266–275.
  7. Zhekov, D. (2014). Poniatie reorganizatcii iuridicheskogo litca: zakonodatelnyi i doktrinalnyi podkhody. Jurnalul juridic national: teorie si practica, 4, 105–108.
  8. Sishchuk, L. V. (2013). Teoretyko-metodolohichni pidkhody do rozuminnia poniattia reorhanizatsii. Aktualni problemy vdoskonalennia chynnoho zakonodavstva Ukrainy, 33, 32–36.
  9. Shcherbakova, (2021). Reorganization as Economic and Legal Phenomenon in the Economic Law. Pravo Ukrainy, 4, 144–166.
  10. Husariev, S. D., Tykhomyrov, O. D. (Ed.) (2017). Teoriia derzhavy ta prava. Kyiv: NAVS, Osvita Ukrainy, 320.
  11. Volynka, K. H. (2003). Teoriia derzhavy i prava. Kyiv: MAUP, 240.
  12. Tsvik, M. V., Petryshyn, O. V. (Ed.) (2009). Zahalna teoriia derzhavy i prava. Kharkiv: Pravo, 584.
  13. Topolevskyi, R. B., Fedina, N. V. (2020). Teoriia derzhavy i prava. Lviv: LvDUVS, 268.
  14. Bandurka, O. M. (Ed.) (2018). Teoriia derzhavy i prava. Kharkiv: Kharkiv. nats. un-t vnutr. sprav, 416.
  15. Pysmenytskyi, A. A. (Ed.) (2017). Teoriia derzhavy i prava. Melitopol: FO-P Odnoroh T.V., 298.
  16. Koziubra, M. I. (Ed.) (2015). Zahalna teoriia prava. Kyiv: Vaite, 392.
  17. Parkhomenko, N. M. (2008). Dzherela prava: problemy teorii ta metodolohii. Kyiv: TOV «Vydavnytstvo «Iurydychna dumka», 336.
  18. Kryzhanovskyi, A. F., Krestovska, N. M., Matvieieva, L. H., Skurikhin, S. M., Ivanchuk, V. Ye. (2022). Zahalna teoriia prava ta derzhavy. Odesa: Feniks, 257. Available at: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/16058 Last accessed: 03.03.2023
  19. Zamorska, L. I. (2013). Instytut prava yak vyrazhennia pravovoi normatyvnosti ta yoho vlastyvosti. Pravove zhyttia suchasnoi Ukrainy. Odesa: Feniks, 1, 79–81.
  20. Chabanenko, M. M. (2015). Zahalna kharakterystyka ahrarno-pravovykh instytutiv. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, 2, 127–131.
  21. Levytska, N. (2012). Normatyvno-pravovyi instytut: rozmezhuvannia z sumizhnymy poniattiamy. Chasopys Akademii advokatury Ukrainy, 4, 1–5.
  22. Havryliuk, A. M. (2004). Pravovyi instytut: peredumovy, pidstavy ta shliakhy formuvannia. Aktualni problemy derzhavy i prava, 22, 101–106.
  23. Andrieieva, O. B., Zhornokui, Yu. M. (Ed.) (2014). Hospodarske pravo Ukrainy. Ch. 1. Kharkiv: Khark.nats.un-t vnutr. sprav, 340.
  24. Laptev, V. V. (1969). Predmet y systema khoziaistvennoho prava. Moscow: Yuryd. lyt., 176.
  25. Vinnyk, O. M. (2009). Hospodarske pravo. Kyiv: Pravova yednist, 766.
  26. Znamenskyi, H. L., Mamutov, V. K. (1988). Khoziaistvenni mekhanyzm y pravo. Kyiv: Naukova dumka, 160.
  27. Shcherbakova, N. V. (2007). Pravovoe regulirovanie sliianiia i prisoedineniia khoziaistvennykh obshchestv. Donetck: Veber, 258.
  28. Shcherbyna, V. S. (2013). Hospodarske pravo. Kyiv: Yurinkom Inter, 640.
  29. Shcherbyna, V. S. (Ed.) (2012). Aktualni problemy hospodarskoho prava. Kyiv: Yurinkom Inter, 528.
  30. Hospodarskyi kodeks Ukrainy vid 16 sichnia 2003 roku No. 436-IV (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 18, 144. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text
  31. Kravets, I. M. (2010). Pravove stanovyshche sub’iektiv orhanizatsiino-hospodarskykh povnovazhen. Kyiv: Yurinkom Inter, 237.
  32. Smitiukh, A. V. (2018). Korporatyvni prava ta korporatyvni pai (chastky): teoretyko-pravovi aspekty. Odesa: Feniks, 662.
  33. Bobkova, A., Zakharchenko, A. (2019). Types of organizational and economic relations. Pravo Ukrainy, 8, 65–80.
  34. Vinnyk, O. M. (2004). Hospodarske pravo. Kyiv: Atika, 624.
  35. Shcherbyna, V. S. (2009). Hospodarske pravo. Kyiv: Yurinkom Inter, 640.
  36. Laptev, V. V. (1990). Reguliruemyi rynok i khoziaistvennoe zakonodatelstvo. Pravovedenie, 5, 57–62.
  37. Mamutov, V. K. (Ed.). (2002). Khoziaistvennoe pravo. Kyiv: Iurinkom Inter, 912.
  38. Znamenskii, G. L. (1996). Khoziaistvennoe zakonodatelstvo Ukrainy: formirovanie i perspektivy razvitiia. Kyiv: Naukova dumka, 63.
  39. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy vid 16 sichnia 2003 roku No. 435-IV (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 40, 356. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
  40. Rabinovych, P. M. (2007). Osnovy zahalnoi teorii prava ta derzhavy. Liviv: Krai, 192.
  41. Karavanskyi, S. (2000). Praktychnyi slovnyk synonimiv ukrainskoi movy. Kyiv: Ukrainska knyha, 480.
  42. Prokhorov, A. M. (Ed.) (1978). Bolshaia sovetskaia entciklopediia. Vol. 30. Moscow: Sov. entcikl.
  43. Tarakhonych, T. I. (2010). Efektyvnist pravovoho rehuliuvannia (pytannia teorii). Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 2, 11–17.
  44. Skakun, O. F. (2009). Teoriia derzhavy i prava. Kyiv: Alerta; KNT; TsUL, 520.
  45. Lepekh, L. L. (2019). Sotsialna ta yurydychna efektyvnist mekhanizmu pravovoho rehuliuvannia. Kyiv, 234.
  46. Kolodii, A. M., Kopieichykov V. V. (Ed.) (2003). Teoriia derzhavy i prava. Kyiv: Yurinkom Inter, 368.
  47. Pro zakhyst ekonomichnoi konkurentsii (2001). Zakon Ukrainy No. 2210-III. 11.01.2001. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-31

Як цитувати

Щербакова, Н. В. (2023). Реорганізація господарських організацій як правовий інститут господарського права. ScienceRise: Juridical Science, (1(23), 4–14. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2023.276366

Номер

№ 1(23) (2023)

Розділ

Юридичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Nataliia Shcherbakova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.