Застосування штучного інтелекту при мотивуванні судових рішень у кримінальному процесі: міжнародний досвід та перспективи для України
DOI:
https://doi.org/10.15587/2523-4153.2024.301533Ключові слова:
судове рішення, штучний інтелект, вмотивованість, обґрунтованість, правосуддя, кримінальний процеc, докази, оцінка доказів, справедливий судовий розглядАнотація
Стаття присвячена дослідженню можливостей та викликів застосування штучного інтелекту у кримінальному процесі, зокрема під час мотивування судових рішень. Важливим аспектом у вказаному процесі є застосування суддею спеціальних знань в контексті аналізу доказів та їхньої правової оцінки. Використання штучного інтелекту у цій сфері може стати суттєвою інновацією, яка здатна підвищити якість судових рішень та забезпечити об'єктивність у правосудді. Технології штучного інтелекту стрімко розвиваються, а їхнє потенційне застосування в кримінальному судочинстві стало предметом глибокого інтересу як серед наукової спільноти, так і серед представників правничих професій.
На основі аналізу систем штучного інтелекту, які вже використовуються в судочинстві (система HART у Великій Британії, програма Bail Assistant в Австралії, Портал Верховного Суду для сприяння підвищенню ефективності роботи судів (SUPACE) в Індії, системи штучного інтелекту в Бразилії, Саудівській Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратах) встановлено, що застосування штучного інтелекту надає ряд корисних інструментів та переваг під час оцінки доказів та мотивування судового рішення. Так, визначено, що аналіз великих обсягів даних може допомогти в ідентифікації закономірностей та тенденцій у правозастосуванні, а окреме програмне забезпечення може впливати на прогнозування ризиків та визначення ефективних стратегій реагування на них.
Крім того, вбачається ряд серйозних викликів та ризиків, що пов'язані із застосуванням технологій штучного інтелекту у кримінальному процесі: захист персональних даних, прозорість та зрозумілість алгоритмів використання штучного інтелекту тощо. За результатами дослідження встановлено, що використання штучного інтелекту під час мотивування судових рішень можливе за умови розробки та впровадження ефективних правових механізмів, які дозволять координувати та регулювати вказаний процес. Також впровадження відповідних змін в систему кримінального правосуддя України має відбуватися з виваженим і науково обґрунтованим підходом, який дозволяє зважити потенційні ризики та переваги і розробити рекомендації щодо належного практичного та етичного використання технологій штучного інтелекту
Посилання
- Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy (2012). Kodeks Ukrainy No. 4651-VI. 13.04.2012. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text
- Sartor, G., Branting, K. (1998). Judicial Applications of Artificial Intelligence. Springer Science+Business Media B.V., 222. https://doi.org/10.1007/978-94-015-9010-5
- Hallevy, G. (2013). When robots kill: artificial intelligence under criminal. Northeastern University Press, 272. Available at: https://www.researchgate.net/publication/290246169_When_Robots_kill_Artificial_intelligence_under_criminal_law
- Brennan-Marquez, K., Henderson, S. E. (2018). Artificial Intelligence and Role-Reversible Judgment. Journal of Criminal Law and Criminology, 109. https://doi.org/10.2139/ssrn.3224549
- Allen, R. (2001). Artificial intelligence and the evidentiary process: The challenges of formalism and computation. Artificial Intelligence and Law, 9 (2/3), 99–114. https://doi.org/10.1023/a:1017941929299
- Radutnyi, O. (2017). Artificial intelligence as a subject of crime. Information and law, 4 (23), 106–115. https://doi.org/10.37750/2616-6798.2017.4(23).273130
- Plakhotnik, O. (2019). Practical use artificial intelligence in criminal proceeding. Herald of Criminal Justice, 4, 45–57. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.4/45-57
- Bazarov, S. (2022). The use of artificial intelligence in the judiciary: theory and practice. Jurisprudence, 2 (3), 39–47. https://doi.org/10.51788/tsul.jurisprudence.2.3./hhkt6836
- European ethical Charter on the use of Artificial Intelligence in judicial systems and their environment’ (2018). Council of Europe. Available at: https://rm.coe.int/ethical-charter-en-for-publication-4-december-2018/16808f699c
- Artificial Intelligence, the Brazilian Judiciary and Some Conundrums (2023). SciencesPo. Eduardo Villa Coimbra Campos, Available at: https://www.sciencespo.fr/public/chaire-numerique/en/2023/03/03/article-artificial-intelligence-the-brazilian-judiciary-and-some-conundrums/
- Brehm, K. et al, (2020). The Future of AI in Brazilian Judicial System: AI Mapping, Integration, and Governance. Available at: https://itsrio.org/en/publicacoes/the-future-of-ai-in-the-brazilian-judicial-system/
- Khan, A. (2023). AI-powered Indian judiciary: A step forward or cause for concern? Bar and Bench. Available at: https://www.barandbench.com/columns/litigation-columns/ai-powered-indian-judiciary-a-step-forward-cause-concern
- Mehra, S. (2021). AI is set to reform justice delivery in India, INDIAai. Available at: https://indiaai.gov.in/article/ai-is-set-to-reform-justice-delivery-in-india
- Justice minister inaugurates Virtual Enforcement Court in Saudi Arabia, Zawya (2022). Available at: https://www.zawya.com/en/legal/justice-minister-inaugurates-virtual-enforcement-court-in-saudi-arabia-p5dhnpu7
- Rasheed, A. (2022). Abu Dhabi criminal cases now followed up by artificial intelligence, Gulf News. Available at: https://gulfnews.com/uae/crime/abu-dhabi-criminal-cases-now-followed-up-by-artificial-intelligence-1.89792712
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Tetiana Lotysh
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
