Вмотивованість судових рішень у парадигмі психолого-логічного та доктринального аналізу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2523-4153.2024.307745

Ключові слова:

судове рішення, вмотивованість, психологія, логіка, доктрина, мислення, обґрунтованість, правосуддя, кримінальний процеc, справедливий судовий розгляд

Анотація

Стаття присвячена дослідженню поняття вмотивованості судових рішень через психологічні, логічні та доктринальні аспекти. Вмотивованість судових рішень є багатогранним поняттям, на дефініцію якого впливає взаємодія вказаних трьох ключових аспектів. Вивчення характеристик судового рішення, як особливого виду юридичного документа, через призму міждисциплінарного діалогу покращує розуміння процесів, які лежать в основі судового мислення та оформлення його результату. Когнітивні упередження, емоційний стан та соціальний тиск впливають на процес прийняття рішень. У статті проаналізовано окремі психологічні теорії та концепції, які підкреслюють вплив психологічних факторів на вмотивованість судових рішень. Наголошується на важливості логічної послідовності в юридичному міркуванні. Розглянуто поширені логічні прийоми, які використовуються під час винесення судових рішень та їх мотивування, а також визначено важливість послідовних і раціональних суджень у правозастосовчій діяльності. Окрім того, досліджено, як усталені юридичні доктрини впливають на характеристики судового рішення, у тому числі на вмотивованість і як відхилення від цих доктрин може впливати на сприйняття суспільством судових рішень. Розуміння та врахування психологічних, логічних і доктринальних аспектів у процесі прийняття судового рішення є важливим для підвищення рівня вмотивованості судових рішень, і як результат забезпечення права на справедливий судовий розгляд та формування довіри до правової системи загалом

Біографії авторів

Тетяна Василівна Лотиш, Національний університет “Острозька академія”

Аспірантка

Навчально-науковий інститут права ім. І. Малиновського

Ольга Романівна Балацька, Національний університет “Острозька академія”

Кандидатка юридичних наук, доцентка, директорка

Навчально-науковий інститут права ім. І. Малиновського

Посилання

  1. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy (2012). Kodeks Ukrainy No. 4651-VI. 13.04.2012. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text
  2. Pozhar, V. H. (2018). Shchodo obhruntovanosti ta vmotyvovanosti sudovoho rishennia. Pravovi ta instytutsiini mekhanizmy zabezpechennia rozvytku Ukrainy v umovakh yevropeiskoi intehratsii. Odesa, 2, 297–300. Available at: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/0c768189-fc41-40d7-9f6c-c0336d839719/content
  3. Tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty tomakh. Available at: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
  4. Halisch, F., Kuhl, J. (Eds.) (1987). Motivation, intention, and volition. Springer Science & Business Media. Available at: https://doi.org/10.1007/978-3-642-70967-8
  5. Avdiukov, M. G. (1964). Postanovlenie suda pervoi instantcii. Sovetskii grazhdanskii protcess. Moscow: Izd-vo M.. un-ta, 453.
  6. Korkunov, N. M. (1915). Istoriia filosofii prava. Saint Petersburg: Tipografiia M. M. Stasiulevicha, 502.
  7. Lupinskaia, P. A. (2010). Resheniia v ugolovnom sudoproizvodstve: teoriia, zakonodatelstvo, praktika. Moscow: Norma: Infra-M, 240.
  8. Boțian, E. (2017). Motive or Reason in Criminal Law. International Conference Knowledge-based organization, 23 (2), 150–155. https://doi.org/10.1515/kbo-2017-0104
  9. Sauvel, T. (1955). Histoire du jugement motivé. Librairie générale de droit et de jurisprudence, 5–53.
  10. Gilissen, J. (1968). Le problème des lacunes du droit dans l'évolution du droit médiéval et moderne. Le problème des lacunes en droit. Brruxelles: Bruylant, 197–246.
  11. Wrôblewski, J. (1975) Votum separatum w teorii i ideo/ogii sadowego stosowania prawa. Studia prawno-ekonomiczne, 15, 7–30.
  12. Perelman, Ch. (1968). Le problème des lacunes en droit, essai de synthèse, in Le problem des lacunes en droit. Brussels: Bruylant, 548.
  13. Verhaegen, J. (1977). Le contrôle conceptuel des motifs des jugement pénal et du jugement pénal et les appréciations souveraines du juge du fond, 377–401.
  14. Ronse, J. Le contrôle marginal des décisions discrétionnaires en droit privé. Supra, 402–414.
  15. Sharpe, R. J.; Assy, R., Higgins, A. (Eds.) (2020). How Judges Decide, in Principles/ Procedure, and Justice: Essays in honour of Adrian Zuckerman. Oxford Academic. https://doi.org/10.1093/oso/9780198850410.003.0005
  16. Jacob, M. (2014). Precedents and Case-Based Reasoning in the European Court of Justice: Unfinished Business. Cambridge: Cambridge University Press, 340. https://doi.org/10.1017/cbo9781107053762
  17. Faye, E. (1903). La Cour de Cassation, Traité de ses attributions et de sa compétence et de la procédure observée en matière civile. Paris: Librairie Marescq Ainé, 82, 106–107.

Опубліковано

2024-07-03

Як цитувати

Лотиш, Т. В., & Балацька, О. Р. (2024). Вмотивованість судових рішень у парадигмі психолого-логічного та доктринального аналізу. ScienceRise: Juridical Science. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2024.307745

Номер

Розділ

Юридичні науки