Порогові впливи глобалізації на економічне зростання: дослідження Азербайджану з використанням регресії та нечітких середніх

Анотація

Об'єктом цього дослідження є взаємозв'язок між глобалізацією та економічним зростанням в Азербайджані, проаналізований за допомогою регресійного аналізу та кластеризації за методом нечітких середніх (Fuzzy C-Means, FCM). Хоча глобалізацію часто пов'язують з економічним зростанням, її вплив на ресурсозалежні економіки залишається незрозумілим. У цьому дослідженні розглядається, чи позитивно впливає зростання глобалізації, виміряне індексом глобалізації KOF та його субіндексами (економічної, соціальної та політичної глобалізації), на зростання ВВП на душу населення.

Регресійний аналіз виявив значний негативний вплив глобалізації на зростання ВВП на душу населення, причому соціальна глобалізація показала найсильніший негативний ефект (коефіцієнт: –10,93, p<0,01), за нею йдуть політична (-9,55, p<0,01) та економічна глобалізація (–5,96, p<0,05). І навпаки, інституційна якість, що вимірюється верховенством права, значно сприяє зростанню (10,22, p<0,01). Кластеризація за методом нечітких середніх також виявляє чіткі нелінійні (порогові) закономірності: помірний рівень глобалізації (Індекс глобалізації KOF≈49,36) відповідає найвищому середньому зростанню ВВП на душу населення (≈14,47), тоді як нижчий (≈32,13) та вищий (≈62,52) рівні асоціюються зі значно нижчим або від'ємним зростанням (–10,91 % та 1,29 %, відповідно). Ці висновки вказують на те, що надмірна глобальна інтеграція може підірвати економічну стабільність у ресурсозалежних країнах на ранніх стадіях індустріалізації, таких як Азербайджан.

На практиці до глобалізації слід підходити стратегічно. Політики повинні зміцнювати інституції, посилювати довгострокову інвестиційну політику та надавати пріоритет промисловому навчанню, перш ніж сприяти поглибленню інтеграції. Збалансований підхід дозволить максимізувати переваги глобалізації та мінімізувати ризики.