КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДЕРЖАВИ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА СУЧАСНА ПРАКТИКА

Анотація

У статті зазначено актуальність проблеми залучення фінансових ресурсів населення до фінансування дефіциту бюджетних коштів та формування державного боргу. Досліджено історичний аспект участі населення у фінансуванні дефіциту бюджетних коштів з акцентуванням уваги на радянському періоді, оскільки саме населення було основним держателем державних цінних паперів. Основними характерними рисами боргової політики у СРСР були: анулювання боргів Російської імперії; натуральні та примусові позики; відсутність організованого та функціонуючого грошового та фондового ринків, альтернативності фінансових інструментів та, навіть, можливості конвертувати заощадження населення у валютні активи; зміна умов позик державою у напрямі пониження розміру відсоткової ставки та збільшення строку.
Визначено місце казначейських зобов’язань у системі державних цінних паперів та роль у формуванні державного боргу, їх сутність та класифікацію відповідно чинного законодавства. Зазначено особливості випуску казначейських зобов’язань у 2002-2014 рр.
Обґрунтовано основні соціальні, економічні, організаційні умови, що не дали можливість казначейським зобов’язанням реалізувати їх фінансовий потенціал: 1) не усвідомлення населенням власної ролі у фінансуванні потреби фінансових ресурсів та не усвідомлення доцільності підтримувати реалізовані державою заходи у напрямах економічної та соціально-культурної політики; 2) втрачена ще з часів Радянського Союзу довіра до державних цінних паперів та банківських установ; 3) низький рівень фінансової активності домогосподарств та фінансової грамотності населення, а також відсутність рекламної кампанії у період випуску казначейських зобов’язань; 4) реалізація виключно через систему відділень Ощадбанк; 5) неможливість дострокового погашення, що потребує стимулювання розвитку вторинного ринку цих боргових паперів для підвищення їх дієвості 6) номінальна вартість в окремих випусках виявилася високою, а рівень дохідності – нижчим від середньоринкового.