Підвищення швидкодії та економічної ефективності використання систем екологічного діагностування дизелів-мікротунелів (англ.)
Ключові слова:
дизель, відпрацьовані гази, тверді частинки, екологічність, мікротунель, прискорений вимір, ефективністьАнотація
Мета. Зменшення тривалості та вартості процедур екологічного діагностування дизельних силових установок різного призначення за рахунок підвищення швидкості вимірювань нормованого показника РМ – середньоексплуатаційного викиду твердих частинок з відпрацьованими газами дизеля. Методи. Аналіз та синтез інформації щодо нормативної бази, процедур випробувань, обладнання та рахункових методик для проведення екологічних випробувань дизелів; математичне моделювання та експериментальні дослідження параметрів ефективності процедури екологічного діагностування дизеля – тривалості, потребної кількості палива, вартості; розрахунковий експеримент з оцінки доцільності підвищення швидкості виміру показника РМ. Результати. Відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 8178 запропоновано спосіб прискореного виміру (СПВ) показника PM, який характеризується максимальною допустимою швидкістю фільтрації проби – 100 см/м та мінімально допустимими масами навішувань твердих частинок на фільтрі: 0,25 мг – при однофільтровму методі відбору проб твердих частинок та 0,17 мг – при багатофільтровму методі. Використання СПВ дозволяє суттєво покращити економічну ефективність застосування цих методів в мікротунелі – в 3,1 ... 4,1 рази та в 5,3 ... 7,1 разіз, відповідно. Висновки. Порівняно з найбільш поширеними сьогодні способами контролю викидів твердих частинок, які реалізуються в міні- та мікротунелях фірм Perkins, AVL, Mitsubishi, СПВ характеризується більш високими швидкодією та економічною ефективністю використання – показниками, які мають високу значимість при випробуваннях дизелів великої потужності – тепловозних, суднових та ін. Обґрунтовано, що використання СПВ дозволяє скоротити тривалість та вартість екологічних випробувань дизелів магістрального – 2TE116 та маневрового – ТЕМ-2 тепловозів: сертифікаційних випробувань - на 9 ... 28%, що становить 0,2 .. 0,7 год і 0,8 ... 1,5 тис. грн.; дослідницьких випробувань – на 43 ... 53%, що складає 1,7 ... 3,0 год і 4,0 ... 7,5 тис. грн. Зі зменшенням фактичних рівнів викидів твердих частинок з вихлопними газами дизеля, ефективність використання СПВ зростає.Посилання
ISO 8178-1: 2017. Reciprocating internal combustion engines – Exhaust emission measurement – Part 1: Test – bed measurement of gaseous and particulate exhaust emissions, 2017. 150 p.
ISO 8178-2: 2008. Reciprocating internal combustion engines – Exhaust emission measurement – Part 2: Test – Measurement of gaseous and particulate exhaust emissions at site, 2008. 19 p.
ISO 8178-4: 2017. Reciprocating internal combustion engines – Exhaust emission measurement – Part4: Test cycles for different engine applications, 2017. 237 p.
Smart Sampler PC SPC 472. PC program for SPC 472 control. AVL, List GmbH Graz, 1993. 76 р.
Lianga Z., Tiana J., Rezaeia S., Zhanga Y. Investigation of SVOC nanoparticle emission from light duty diesel engine using GC×GC-ToF-MS. School of Mechanical Engineering, University of Birmingham. 2015. 31 р.
Hirakouchi N., Fukano I., Shoji T. Measurement of Diesel Exhaust Emissions with MiniDilution Tunnel. SAE Technical Paper Series. 1989. № 890181. 11p.
Поливянчук А.П. Повышение точности гравиметрического метода измерений удельного выброса тве-рдых частиц с отработавшими газами дизеля. Двигатели внутреннего сгорания. 2010. №2. С. 110-113.
Поливянчук А.П. Оценка неопределенности результатов измерений выбросов твердых частиц в ходе экологических испытаний дизелів. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. 2012. №5 (176), Ч.2. С. 121-128.
Полив’янчук А. П., Харитонова Т.С., Чумак О.О. Дослідження ефективності використання вимірюва-льного комплексу з мікротунелем МКТ-2 при проведенні екологічного діагностування тепловозів. Ві-сник Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля. 2007. № 8(114). С. 119-124.
Полив’янчук А.П., Львов С.О., Зубов С.В. Оцінка індивідуального внеску основних забруднюючих речовин у сумарну токсичність відпрацьованих газів тепловозів. Международный информационный научно-технический журнал Локомотивинформ. 2010. №5. С. 61-62.
Полив’янчук А.П. Математичне моделювання процесів тепловіддачі в системах екологічного діагно-стування тепловозів – тунелях. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Екологія». 2017. Випуск №16. С. 96-106.
Polivyanchuk A.Р. The concept of creating universal systems for the environmental certification of transport diesels based on mini- and microtunnels. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Екологія». 2017. Випуск №17. С. 130-137.
Полив’янчук А.П., Каслін О.І., Смирний М.Ф., Строков О.П., Скурідіна О.О. Створення на базі мік-ротунелю універсальної системи динамічного контролю викидів дизельних твердих частинок. Люди-на та довкілля. Проблеми неоекології. 2017. № 3-4 (28). С. 141-153.
Полив’янчук А., Каслін О., Смирний М., Строков О., Скурідіна О. Впровадження компенсаційного методу контролю проби в універсальних системах екологічного діагностування дизелів – мікротуне-лях. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія "Екологія". 2017. №17. С. 80–88.
Поливянчук А., Скуридина Е., Каслин А. Повышение эффективности систем экологического диагно-стирования дизельных силовых установок – туннелей. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2016. №3–4(26). С. 132–140.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).