Дослідження мезозоопланктону в Одеській затоці у 2016-2017 рр.(рос.)
Ключові слова:
мезозоопланктон, таксономічний склад, чисельність, біомаса, біорізноманіття,Анотація
Мета. Дослідження сучасного стану мезозоопланктону в прибережних водах Одеської затоки в 2016-2017 рр. Методи. Стандартні методи відбору, визначення видового складу, чисельності та біомаси мезозоопланктону. Результати. Наведено та проаналізовано результати щодекадних і щомісячних відборів зразків мезозоопланктону в районі морської гідробіологічної станції університету, в яких визначено таксономічний склад, чисельність і біомаса кожного виду. Оцінено індекси біорізноманіття мезозоопланктону в прибережних водах. Досліджено сезонні зміни чисельності і біомаси основних груп мезозоопланктону. Проведено порівняння двох методів відбору зразків зоопланктону. По метриках мезозоопланктону проведено оцінку якості морського середовища. Всього в 2016 і 2017 рр. було ідентифіковано відповідно 31 і 22 таксони 9 основних груп мезозоопланктону Показано, що домінуючими групами були Copepoda, Rotatoria, Protozoa, Cladocera та Harpacticoida. Чисельність і біомаса мезозоопланктону в 2016-2017 рр. змінювалась в широких границях від 600 екз./м³ і 0,24 мг/м³ (10.03.2017) до 225920 (10.06.2017) екз./м³ і 5471,96 мг/м³ (29.06.2017). Виявлено суттєві розбіжності в значеннях чисельності і біомаси мезозоопланктону при відборі зразків на станціях з різною глибиною, що можуть бути пояснені як просторовою неоднорідністю, так і різними вертикальними розподілами цих характеристик через особливості вертикального розподілу температури і солоності з глибині. Виявлено, що на мілководдях відбір зразків мезозоопланктону малою сіттю Джеді є більш ефективним та репрезентативним, ніж відбір модифікованою сіттю Апштейна. Аналіз оцінок якості морського середовища за трьома різними метриками мезозоопланктону показав, що метод оцінки якості по біомасі є найбільш репрезентативним. Висновки. Якість морського середовища оцінено переважно як «погану» та «дуже погану» для 82% зразків, «хороша» і «висока» для 4%, «середня» – для 14% зразків. Така оцінка свідчить про незадовільні умови для нормального розвитку і функціонування мезозоопланктонного угрупування в прибережних водах Одеської затоки.
Посилання
Грузов Л.Н., Люмкис П.В., Нападовский Г.В. Исследования пространственно-временной структуры планктонных полей северной половины Черного моря в 1992-1993 гг. Исследование экосистемы Чер-ного моря. / под ред. В.И. Мединца. Одеса, 1994. С. 94-113.
Зайцев Ю.П., Александров Б.Г., Миничева Г.Г. и др. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология. Киев: Наукова думка, 2006. 701 с.
Киселев И.А. Методы исследования планктона. В кн.: Жизнь пресных вод СССР. Л.: Изд-во АН СССР, 1956. Т. 4, вып. 1. С. 183-265
Воробьева Л.В., Кулакова И.И., Синегуб И.А. и др. Одесский регион Черного моря: гидробиология пелагиали и бентали: монография / отв. ред. Б.Г. Александров. Одесса: Астропринт, 2017. 324 с.
Aleksandrov B., Arashkevich E., Gubanova A., Korshenko A. Black Sea monitoring guidelines: mesozoo-plankton. Publ. EMBLAS Project, BSC, 2014. 31 p.
Moncheva S., Boicenco L. (Eds). State of Environment Report of the Western Black Sea based on Joint MISIS cruise. MISIS Joint Cruise Scientific Report, 2014. 401 p.
Stefanova К., Stefanova E., Doncheva V. A classification system for evaluation of ecological status of coastal marine waters in respect of zooplankton biological element of quality: Proceeding of «Seminar of ecology – 2015 with international participation», 23-24.04.2015. – Sofia, Bulgaria, 2016. P. 231-240.
Проект UNDP- EU «Поліпшення моніторингу довкілля Чорного моря, Фаза 2 - EMBLAS-II» (2015-2018). URL:http://www.emblasproject.org
Определитель фауны Черного и Азовского морей. Киев: Наукова думка, 1968.Т.1. 437 с.
Определитель фауны Черного и Азовского морей. Киев: Наукова думка, 1969. Т.2. 536 с.
Кожова О.М. Инструкция по обработке проб планктона счетным. Иркутск, 1978. С. 3-18.
Ковальова Н.В., Медінець В.І., Мілева А.П., Ботнар М.Г., Снігірьов С.М., Газєтов Є. І., Медінець С.М. Порівняльна оцінка якості прибережних морських вод Одеської затоки і району острову Зміїний в 2016 р. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна, Серія: «Екологія», 2017. Вип. 16. С. 132-140.
Берлинский Н.А., Попов Ю.И. Формирование придонной гипоксии и сероводорода на шельфе Черного моря. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна, Серія «Екологія», 2018. Вип. 18. С. 6-13.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
