Екологічно безпечний метод локалізації наслідків забруднення ґрунтів при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру

Автор(и)

  • Є. Д. Слепужніков Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна, Україна
  • Р. А. Пєтухов Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна, Україна
  • Р. В. Пономаренко Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна, Україна
  • Ю. В. Буц Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна, Україна

Ключові слова:

ґрунт, піна швидкого тверднення, токсична рідина, гелеутворення, абсорбуюча речовина, каталізатор, піноутворювач

Анотація

Мета. Розробити метод локалізації надзвичайних ситуацій, пов'язаних з витоком летючих токсичних рідин, шляхом використання пін з регульованим часом тверднення. Методи. Метод ізоляції поверхні пролитої токсичної рідини повітряно-механічною піною. Результати. Представлені результати розробки методів локалізації надзвичайних ситуацій, пов'язаних з витоком летючих токсичних рідин, шляхом використання пін з часом тверднення, що можливо регулювати. Новий науковий результат полягає у використанні процесів гелеутворення, для отримання ізолюючого засобу з заданим часом твердіння. Встановлено, що найбільш ефективними засобами, які зменшують швидкість переходу токсичних рідин в газову фазу є такі, які забезпечують ізоляцію поверхні рідини. Запропоновано використовувати піни з регульованим часом тверднення. Експериментально визначені часи гелеутворення для двох гелеутворюючих систем (NH4Cl + Na2O • 2,5SiO2 і (NH4)2SO4+ Na2O ∙ 2,5SiO2). На основі отриманих даних обрані концентрації гелеутворювача та каталізатора гелеутворення з часами гелеутворення в інтервалі часу 30-60 с. Висновки.  Розроблені системи дозволяють досягнути тривалого процесу ізоляції при меншій питомій витраті компонентів. Використання запропонованих компонентів у ґрунтах є екологічно безпечним процесом.

Біографії авторів

Є. Д. Слепужніков, Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна

канд. тех. наук

Р. В. Пономаренко, Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна

канд. тех. наук, с.н.с.

Ю. В. Буц, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна

канд. геогр. наук, доц.

Посилання

Пожаротушение и аварийно-спасательные работы: справочник. / Под общ. ред. О. А. Назарова, Н. Н. Кулешова. Харьков: АЦЗУ, 2006. 376 с.

Грек А. М., Сакун О. В., Григорєв О. М. Аварии на радиационно, химически и биологически опасных объектах:справочник. Харьков: ФВП НТУ «ХПИ», 2012. 172 с.

Слепужніков Є.Д., Тарахно О.В., Пономаренко Р.В., Буц Ю.В. Удосконалення контролю відбору проб рідких, газоподібних та сипучих речовин при дослідженні техногенного впливу на довкілля. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2018. № 30. . С. 148–157.

Бариев Э. Р. Чрезвычайные ситуации с химически опасными веществами. Минск; ИВЦ Минфина, 2008. 256 с.

Zasady organizacji decontominacji w warunkach scazenia srodkami CBRN w pzypadku zdarzen masowych podczas Swiatowych Dni Mlodziezy / PSPRP Polska. Warszawa, 2016. 20 s.

Киреев А. А. Экспериментальное исследование влияния характеристик гелеобразного слоя на его изоли-рующие свойства по отношению к парам органических жидкостей. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2017. №26. С.43‒48.

Абрамов Ю. А., Киреев А. А. Гелеобразующие огнетушащие и огнезащитные средства повышенной эф-фективности применительно к пожарам класса А. Харьков: НУГЗУ, 2015. 254 с.

Дадашов И. Ф., Киреев А. А. Повышение эффективности тушения горючих жидкостей в резервуарах путем использования гелеобразующих средств. Proceedings of Azerbaijan statemarine academy. 2016. №2. С.72‒76.

Вспененный гель кремнезема, применение вспененного геля кремнезема в качестве огнетушащего сред-ства и золь-гель способ его получения: пат. 2590379 Российская Федерация. №2015110625/05; заявл. 26.03.2015; опубл. 10.07.2016, Бюл. №19.

Киреев А. А., Коленов А. Н. Пути повышения эффективности пенного пожаротушения. Проблемы по-жарной безопасности. 2008. №24. С.50‒53.

Киреев А. А., Коленов А. Н. Исследование пенообразования в пенообразующих системах. Проблемы пожарной безопасности. 2009. №25. С.59‒64.

Mewis J. Thixotropy. Advances in Colloid and Interface Science. 2009. P. 214‒227.

Galla S., Stefanicky B., Majlingova A. Experimental comparison of the fire extinguishing properties of the fire-sorb® gel and water. Conference Proceedings of 17th International Multidisciplinary Scientific Geo Conference. 2017, P. 439‒446.

Молочкина Д. И. Жидкая самотвердеющая смесь: пат.837551 СССР. №837551; заявл. 12.04.1979; опубл. 15.06.1981, Бюл. №22.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-27

Номер

№ 21 (2019): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна серія "Екологія"

Розділ

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).