Роль об’єктів природно-заповідного фонду міста Харкова у збереженні місцевих орнітокомплексів

Автор(и)

  • О. О. Волонцевич

Ключові слова:

орнітокомплекс, орнітофауна, природно-заповідний фонд (ПЗФ), природно-територіальний комплекс (ПТК), вразливі види

Анотація

Проведений короткий історичний аналіз вивчення природно-заповідного фонду (ПЗФ) м. Харкова та Харківської області. Під час гніздування, міграції та взимку був обстежений видовий склад ряду об'єктів ПЗФ міста. Виявлено наскільки представлені основні міські природно-територіальні комплекси (ПТК) на охоронюваних територіях: найбільш репрезентативним за загальною площею є ПТК листяних лісів. Найбільша видова різноманітність, а також кількість видів птахів, що потребують  охорони, має Гідрологічний заказник місцевого значення «Крюківський». Пропонується подальше удосконалення мережі ПЗФ та здійснення постійного моніторингу орнітокомплексів.

Посилання

Види тварин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області. Навчально-довідковий посібник / під заг. ред. В. А. Токарського – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. – 24 с.

Дубинский Г. П. Климат Харьковской области / Г.П. Дубинский, Я. А. Смалько, А. И. Лотошникова // Материалы Харьковского отдела географического общества Украины. Выпуск VIII: Харьковская область, природа и хозяйство. – Харьков: изд-во Харьковского государственного ун-та им. А.М. Горького, 1971. – C. 31-41.

Клімов О. В. Природно-заповідний фонд Харківської області/О.В. Клімов, О.Г. Вовк, О.В. Філатова та ін.–Х.: Райдер,2005.–304с.

Надточий А. С. Водно-болотный орнитокомплекс в городе Харькове и проблемы его охраны / А. С. Надточий, И.А.Кривицкий, С.К.Зиоменко // Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров’я людини. – Київ, 1996. – С. 244-246.

Надточий А. С. Нужно и можно ли сохранить уголки естественной природы в городе Харькове / А. С. Надточий, И.А.Кривицкий, А.Б.Чаплыгина, С. К. Зиоменко // Экологические проблемы Харьковской области: Тез. докл. конф. – Харьков, 1995. – С. 71-73.

Надточий А.С. Новые сведения об орнитофауне водно-болотного комплекса в городе Харькове / А.С. Надточий, В.Ф. Черников, А.П.Солоха и др. // Птицы бассейна Северского Донца. – Вып. 4-5. – Харьков, 1999. – С. 32-33.

Підгорнов С. О. Харків у цифрах і фактах. Довідник / С. О. Підгорнов. – Харків, 1967. – 200 с.

Приедниекс Я. Я. Рекомендации к орнитологическому мониторингу в Прибалтике / Я.Я. Приедниекс. –Рига: Зинатне,1986.– 66с.

Равкин Ю. С. К методике учета птиц в лесных ландшафтах / Ю. С. Равкин // Природа очагов клещевого энцефалита на Алтае. – Новосибирск, 1967. – С. 66-69.

Скільський Ігор Васильович. Структура й особливості формування фауни та населення птахів середнього міста (на прикладі Чернівців): дис. канд. біол. наук: 03.00.08 / Скільський Ігор Васильович. – Київ, 2000. – 307 с.

Червона книга України. Тваринний світ/ за ред. І. А. Акімова — К.: Глобалконсалтинг, 2009.– 600 с.

##submission.downloads##

Номер

№ 1054 (2013): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Серія "Екологія". Випуск 8

Розділ

ЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОСИСТЕМ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).