Екологічний стан компонентів довкілля природно заповідного фонду Харківської області (на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Цикалове»)
Ключові слова:
заказник, забруднення, коефіцієнт концентрацій, важкі метали, генетичний контроль, компоненти довкілляАнотація
Розглянуті особливості поліелементного забруднення важкими металами охороняємих територій Харківської області на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Цикалове». Показано, що в умовах помірного антропогенного навантаження хімічний склад рослин детермінується механізмами генетичного контролю рослин. Система «коріння – кора» дерев’янистих рослин є ефективним індикатором стану довкілля.
Посилання
Безроднова О. В. Фитосозологическая характеристика заказников «Ковыльная степь» и «Рязановая балка» / О. В. Безроднова // «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія», – Вип. 3. №729. – 2006. – С. 25- 31.
Ботанічний заказник "Цикалове". [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.greenkit.net/ Members/Pe4eneg/pzfkh/Zmievskoi/Cikalove/KadastrKartka.pdf/file_view.
Гуцуляк В. М. Ландшафтна екологія. Геохімічний аспект: навч. посібн. – 2-ге вид. – Ч. : ТОВ Видавництво «Наші книги», 2010. – 312 с.
Догадина Т. В. Центры фиторазнообразия Харьковской области (значение, история изучения, перспективы охраны) / Т. В. Догадина, О. В. Безроднова. // Каразінські природознавчі студії. Матеріали міжнародної наукової конференції 1-4 лютого 2011 р., Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – С. 31 –35.
Дончева А. В. Оценка поступления тяжелых металлов в ландшафты / А. В. Дончева, Л. К. Казаков, В. Н. Калуцков. // Химия в сельском хозяйстве. – 1982. – № 3. – С. 8–10.
Ильин В. Б. Элементарный химический состав растений / В. Б. Ильин. – Новосибирск : Наука, 1985. – 130 с.
Клімов О. В. Природно-заповідний фонд Харківської області / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. – Х. : Райдер, 2005. – 304 с.
Экспериментальное изучение поведения металлов, сопряженного с поступлением хрома в грунтах техногенных ландшафтов /А.И.Кораблев, Т. М. Антоненко, Ю. К. Гайдаш та ін. // Биологические исследования лесов техногенных ландшафтов степной Украины. – Днепропетровск : ДГУ, 1989. – С. 116–119.
Лукашов В. К. Особенности распределения и формы соединений микроелементов в почвах крупного промишленного города. /В.К.Лукашов, Т. Н. Самуткина. // Почвоведентие. – 1984. – №4. – С. 43-52
Прокудин Ю. Н. Краткие итоги комплексного изучения флоры и растительности среднего течения р. Сев. Донец в связи с задачами их охраны / Ю. Н. Прокудин, А. М. Матвиенко. // Вестн. ХГУ. – 1987. – № 308. – С. 3 - 8.
Северо-Донецкий природный комплекс / Под ред. Ю. Н. Прокудина. – Х. : Изд-во Харьк. ун-та, 1980. 85 с.
Соколов М. С. Система мониторинга загрязнения почв агросферы / М. С. Соколов, В. И. Терехов. // Агрохимия. – 1994. – №6. – С. 86 - 96.
Тихоненко Д. Г. Сучасний стан і перспективи використання ландшафтних особливостей і ґрунтового покриву території навчально-дослідного господарства Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва / Д. Г. Тихоненко, М. О. Горін. // Вісник ХНАУ. Ґрунтознавство. – №7. – 2006. –С. 3 - 19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).