Сучасна екологічна криза та загроза деантропологізації
Ключові слова:
неоліт антропологічний, деантропологізація, аутоекоцидАнотація
Розглядаються прояви сучасної екологічної кризи в оточуючому природному середовищі і суспільстві. Йде процес деантропологізації, що поглиблюється в суспільстві, тобто людина втрачає свою фізичну та психічну сутність. Винуватцем сучасної екологічної і антропологічної криз є сама людина. Універсальна потужність людини (інтелектуальна, технічна, виробнича) стає одночасно знаряддям її самознищення (аутоекоцид).
Посилання
Каганец И. Накроет ли нас «третья волна» // Финансовая Украина. – 1996.- 13 августа.
Кто против СПИДа? // Аргументы и факты. – 1998. - №38.
Маевский В. Рецепт доктора Апанасенко // Зеркало недели. – 1999. - №14.
Померанц Г. Диалог наций на грани веков // Литературная газета. – 1994. – 9 октября.
Человек, общество и окружающая среда. – М., «Мысль», 1973. – с. 436.
Юнисов В. Страна в нокдауне // Комсомольская правда. – 1991. – 5 марта.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).