Рекомендації щодо забезпечення екологічної безпеки при відновленні екосистем після пожежі

Автор(и)

  • Ю. В. Буц Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця проспект Науки, 9A, м. Харків, 61000, Україна , Україна https://orcid.org/0000-0003-0450-2617
  • О. В. Крайнюк Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, 61000, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0001-9524-040X
  • Н. В. Діденко Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, 61000, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0003-3318-438X
  • В. В. Барбашин Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, вул. Маршала Бажанова, 13, Харків, 61000, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0003-3262-8305

Анотація

Результати.  Завданням експериментального дослідження стало обґрунтування застосування дешевої природної глинистої сировини без попередньої її активації для вилучення ВМ з ґрунтового розчину. Для проведення експерименту вибрана глина Харківського регіону. Доведено ефективність як використання глини в очищенні ґрунту в якості сорбенту, так і фіторемедіації  кульбаби звичайної по відношенню до важких металів. Запропоновані технологічні заходи з відновлення якостей та покращення властивостей ґрунту екосистеми: виконання проектно-вишукувальних робіт, включаючи польові дослідження; виконання державного екологічного дослідження (моніторингу); очищення постраждалої ділянки від пошкоджених дерев; рекультивацію родючості ґрунтів відновлюваних територій, що передбачені проектуванням відновлення, в залежності від характерних особливостей ушкоджень ділянок і подальшого застосування відновлювальних територій.

Висновки. При постпірогенній релаксії екосистем, в умовах техногенного навантаження, доведено ефективність використання глини як сорбента в очищенні ґрунту та фіторемедіації за допомогою кульбаби звичайної по відношенню до важких металів.

Біографії авторів

Ю. В. Буц , Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця проспект Науки, 9A, м. Харків, 61000, Україна

доктор технічних наук, доцент, завідувач кафедри природоохоронних технологій, екології та безпеки життєдіяльності

О. В. Крайнюк , Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, 61000, Україна

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри метрології та безпеки життєдіяльності

Н. В. Діденко , Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, 61000, Україна

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри метрології та безпеки життєдіяльності

В. В. Барбашин , Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, вул. Маршала Бажанова, 13, Харків, 61000, Україна

кандидат технічних наук, доцент кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-21

Номер

№ 23 (2021): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна серія "Екологія"

Розділ

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).