Біотична гомогенізація дендрофлори в умовах мегаполісу (м. Дніпро, Україна)
Анотація
На території досліджених ділянок парку зустрічаються 14 деревних видів, що здатні до насіннєвого самовідновлення, та які у таксономічному відношенні належать до 12 родів і 10 родин. З них зареєстровано 9 адвентивних видів, представлених 9 родами і 7 родинами з провідною родиною Sapindaceae. Встановлено, що в парку Шевченка штучні деревостани здатні до формування достатньої кількості життєздатного підросту автохтонних та інтродукованих (адвентивних) видів. Індекси видового багатства Маргалефа і Менхініка деревних видів, що самовідновлюються, для ділянки з сильним рекреаційним навантаженням виявився найбільшим (за рахунок адвентивних видів) порівняно з ділянками з відсутнім і помірним рекреаційним навантаженням. Індекс біотичної дисперсії Коха становить 50,0%. Коефіцієнти кореляції між кількістю алохтонних і автохтонних деревних видів, що самовідновилися для досліджуваних ділянок з сильним, помірним і відсутнім рекреаційним навантаженням є статистично значущими.
Висновки. Розрахований індекс біотичної дисперсії свідчить про наявність процесу флористичної гомогенізації деревостану на території парку. У складі адвентивної фракції дендрофлори, що самовідновлюється, спостерігається посилена інвазія Ailanthus altissima та трапляння таких видів-неофітів як Celtis occidentalis і Acer negundo, що вказує на проникнення чужорідних видів у місцеву флору та потенційну загрозу природному флористичному різноманіттю.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Шамрай М. В., Дідур О. О.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).