Інтегративні методи оцінки залишкової здатності можливих та імперативних об’єктів регіональних екомереж до саморегуляції

Автор(и)

  • О. С. Маляренко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Ключові слова:

метод, саморегуляція, антропогенне навантаження, антропогенна перетвореність, регіональна екологічна мережа

Анотація

Обґрунтовані, систематизовані та доповнені з деякими модифікаціями інтегративні методи оцінки залишкової здатності можливих елементів регіональних екологічних мереж до саморегуляції. Розроблено таблицю, яка відображає певну кореляцію типів природокористування (земельних покривів) і градацій перетвореності ландшафтів.

Посилання

Гродзинський М. Д. Ландшафтна екологія: підручник / М. Д. Гродзинський. – К. : Знання, 2014. – 550 с.

Исаченко А. Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование / А. Г. Исаченко. – М. : Высш. шк., 1991. – 368 с.

Самойленко В. М. Геоінформаційне моделювання екомережі: Монографія / В. М. Самойленко, Н. П. Корогода. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 224 с.

Самойленко В. М. Регіональні екологічні мережі: Підручник [з грифом МОНМС України] / В .М. Самойленко, Н. П. Корогода. – К.: «Логос», 2013. – 192 с.

Шищенко П. Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании: Монография / П. Г.Шищенко. – К. : Фитосоциоцентр, 1999. – 284 с.

Csorba P-S.S. Degree of human transformation of landscapes: a case study from Hungary / P-S.S. Csorba // Hungarian Geographic Bulletin. – 2009. – Vol.58. – No. 2.

www.eea.europa.еu/ publications /COR0-landcover.

www.fao.org/docrep/003/x0596e/ x0596e00.HTM.

eunis.eea.europa.eu /habitats-code-browser.jsp

##submission.downloads##

Номер

№ 1140 (2014): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія "Екологія" . Випуск 11

Розділ

НОВІ НАПРЯМИ, ІННОВАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).