ЧАСТКОВА ІОНІЗАЦІЯ ПОВІТРЯ В ПОЛІ ПОТУЖНОГО РАДІОВИПРОМІНЮВАННЯ
Ключові слова:
електромагнітне поле, іонізація газу, швидкі електрони, пробій в газі, функція розподілу електронів по енергіїАнотація
Встановлено умови, при яких СВЧ іонізуюче поле можна розглядати як постійне електромагнітне поле. По функції розподілу електронів по енергіям визначена концентрація швидких електронів, здатних до іонізації. На основі кінетичної теорії для швидких електронів в речовині оцінено можливість виникнення пробою на убігаючих електронах.
Посилання
Ивлев Л. С. Физика атмосферных аэрозольных систем / Л. С. Ивлев, Ю. А. Довгалюк. – СПб.: НИИХ СПбГУ, 1999. — 194с.
Семенченко Б. А. Физическая метеорология / Б. А. Семенченко // М.: Аспект Прогресс, 2002. – 415 с.
Качурин Л. Г. Физические основы воздействия на атмосферные процессы / Л.Г. Качурин // Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 463 с.
Куни Ф. М. К теории зародышеобразования на заряженных ядрах. 2. Термо-динамические параметры равновесного зародыша / Ф. М. Куни, А. К.Щекин, А. И. Русанов // Коллоидный журн, 1982. - Т.44. №.6. - С.1062-1068.
Палей А. А. Исследование процессов конденсации паров на электрически заряженных аэрозольных частицах / А. А. Палей, В. Б. Лапшин, Н. В. Жохова, В. В. Москаленко // Электронный научный журнал «Исследовано в России» - http://zhurnal.ape.relarn.ru/articles/2007/027.pdf.
Борисов Н. Д. Искусственная ионизированная область в атмосфере / Н. Д. Борисов, А. В. Гуревич, Г. М. Милих. – М.: ИЗМИРАН, 1986. – 348 с.
Гинзбург В. Л. Нелинейные явления в плазме, находящейся в переменном электромагнитном поле / В.Л. Гинзбург, А.В. Гуревич // УФН. – 1960. – Т. 70. Вып. 2. – С. 201 – 246.
Кустов М. В. Влияние концентрации ионов в атмосфере Земли на процессы осадкообразования над зоной пожара / М. В. Кустов // Научные и образовательные проблемы гражданской защиты. – Химки: АГЗ МЧС России, 2014. – № 2(21). ¬¬– С. 114-118.
Гуревич А. В. Пробой на убегающих электронах и электрические разряды во время грозы / А. В. Гуревич, К. П. Зыбин // УФН, 2001. – Том 171, №11. – С. 1177 – 1199.
Gordillo-Vazquez F. J. Electron energy distribution functions and transport coefficients relevant for air plasmas in thetroposphere / F.J. Gordillo-Vazquez, Z. Donko// PLASMA SOURCES SCIENCE AND TECHNOLOGY – vol. 18, № 3. – 2009. – p. 1-13.
Phelps A. V. http://jila.colorado.edu/collision_ data/ electron.txt.
Кустов М.В. Влияние концентрации ионов в атмосфере на интенсивность осадков над зоной выброса опасных веществ / М.В. Кустов // Проблеми надзвичайних ситуацій. – Харків: НУЦЗ України, 2014. – № 20. ¬¬– С. 93-98.
Дятко Н. А. Кинетика электронов в СВЧ-разряде / Н. А. Дятко, И. В. Кочетов, А. П. Напортович // Высокочастотный разряд в волновых полях. – 1988. – С. 9 - 40.
Кустов М. В. Установка для моделирования процессов конденсации в атмосферных аквааэрозолях / М. В. Кустов, В.Д. Калугин // Проблеми надзвичайних ситуацій. – Х.: НУЦЗУ, 2012. – Вып. 16. – С. 54-57.
Gurevich A.V. Runaway electron mechanism of air breakdown
and preconditioning during a thunderstorm / A. V. Gurevich, G. A. Milikh, R. Roussel-Dupre // Phys. Lett. A. 1992. V. 165. P. 463 .
Bethe H A, Ashkin J, in Experimental Nuclear Physics Vol. 1 Ed. E Segre, New York: Wiley, 1953. p. 277.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).