Міграційна активність населення між Україною та Угорщиною у контексті геополітичних протистоянь

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз міграційної активності населення між Україною та Угорщиною, що є основою для обґрунтування пріоритетів її регулювання у визначеній територіальній міграційній системі. Предметом дослідження є теоретико-прикладні засади аналізу міграційної активності населення у межах конкретної територіальної міграційної системи. Методологію дослідження формують фундаментальні положення аналітичної міграціології з визначенням специфіки поняття міграційної активності, що відображає потенційну і реальну здатність населення до переміщень. Результатами статті є поглиблення теоретичних засад дослідження міграційної активності населення, методика комплексного аналізу міграції між Україною та Угорщиною з використанням вітчизняної та міжнародної статистичної бази. Комплексний аналіз охоплює з’ясування особливостей інфраструктурного забезпечення та правового середовища міграції (візовий режим, дія угоди про правила місцевого прикордонного руху), тенденцій перетину державного кордону (українська та угорська статистика), у тому числі в розрізі пунктів пропуску, визначення особливостей освітньої і трудової міграції, практики натуралізації і проживання громадян України на території Угорщини. Окрему увагу приділено питанням асиметричності міграційної активності населення між Україною та Угорщиною. Комплексний аналіз доповнено порівнянням демографічних, соціальних та економічних показників країн. На основі проведеного аналізу узагальнено специфіку міграційної активності населення в україно-угорській міграційній системі – первинність етнокультурних детермінант переміщень з локалізацією впливів на мешканців Закарпатської області; стрімка динаміка зростання кількості мігрантів з України в Угорщину. Актуалізовано основні проблеми міграційної активності населення між Україною та Угорщиною: політико-правового характеру – подвійне громадянство частини населення прикордонних районів Закарпатської області, що може слугувати приводом для геополітичних спекуляцій; інформаційного характеру – стрімке зростання кількості громадян України, які виїжджають в Угорщину на тривале проживання; соціокультурного характеру – вплив ідей «Великої Угорщини» на частину населення Закарпаття, особливо прикордонних районів, яке ідентифікує себе з угорцями або, в крайньому випадку, з русинами та не володіє українською мовою.