Теоретичні засади дослідження енергетичного господарства як логістичної системи

Анотація

У статті визначено сутність енергетичного господарства, виділено три його рівні за територіальною ознакою: мікро- (рівень підприємства), мезо- (адміністративнотериторіальні утворення) та макрорівень (енергетичне господарство країни). Запропоновано авторське визначення енергетичного господарства, яке, на відміну від існуючих, не обмежується лише рівнем підприємств. Вказано на технологічну, територіальну та економічну єдність об’єктів енергетичного господарства. Мета статті полягає у дослідженні основних бізнес-процесів, які відбуваються в енергетичному господарстві, на основі чого робиться висновок про можливість розгляду енергетичного господарства як логістичної системи. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові методи: систематизації, узагальнення, абстрагування, аналогії, аналізу та синтезу. Запропоновано схему основних бізнес-процесів в енергетичному господарстві, що охоплює п’ять стадій. Проведено критичний аналіз підходів до визначення поняття «логістична система», наявних у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. На основі проведеного аналізу обґрунтовано, що логістичну систему можна розглядати як відносно стійку сукупність ланок у певному бізнес-середовищі, яка забезпечує інтегроване управління потоками з метою реалізації «семи правил логістики». Зроблено акцент на тому, що використання логістичного підходу в енергетичному господарстві дозволяє представити бізнес-процеси, що відбуваються у ньому, як потокову модель. Автор розділяє в енергетичному господарстві потоки енергетичних ресурсів, які за своєю природою є матеріальними потоками, та енергетичні потоки, що є потоками послуг. Зроблено висновок про те, що розгляд енергетичного господарства як логістичної системи дає змогу стверджувати про формування нового напрямку – енергетичної логістики.