ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті визначено засади структурного регулювання національної економіки в найближчій перспективі у формі реструктуризації. Досліджено завдання суб’єктів структурної політики на мікро-, макро- і мезорівнях. За результатами структурно-темпорального аналізу, проведеного у попередніх працях авторки, виділено чотири цільові напрями: загальні показники, секторально-галузевий розвиток і розвиток продуктивних сил, експорт-імпорт товарів і послуг, оплата праці та міжнародна трудова міграція. Сформовані цілі узагальнено у вигляді трьох домінант розвитку: націленість на економічне зростання, стабілізація структурно-просторового та часового розвитку, вирівнювання рівнів розвитку. Означено, що у найближчій та середньостроковій перспективі Україна повинна скористатися власними конкурентними перевагами і розвивати галузі, в яких має здобутки на внутрішньому і світовому ринках: сільське господарство та переробна промисловість, легка і меблева промисловість, інформаційні технології,  виробництво і продаж зброї. Запропоновано розробити та реалізувати цільові комплексні програми, подібні до тих, які впроваджують з метою здійснення регіонального структурного розвитку спільноти в країнах – членах Європейського Союзу: загальнодержавні програми – «Інтелектуальний розвиток», «Інфраструктура та навколишнє середовище», підтримка регіонів, «Розвиток освіти знань»; низку регіональних програм – підтримка науково-дослідної діяльності, підприємництва, діяльності, пов’язаної з дорожньою та залізничною інфраструктурою, муніципальним управлінням, ревіталізацією, інфраструктурою охорони здоров’я та соціальними послугами тощо. Для реалізації програм та цілей запропоновано застосовувати інструменти «мʼякого» та «жорсткого» впливу.