ГЕРОНТООСВІТА ЯК СТАЛИЙ НАПРЯМ ПРОТИДІЇ ЕЙДЖИЗМУ

Анотація

Стаття присвячена висвітленню феномену освіти осіб похилого віку в Україні та закордоном. Здорові та освічені літні люди є ресурсом для своїх сімей, громад та економіки. Констатується, що навчання протягом життя – корисна навичка для успішної адаптації в нових умовах невизначенності та вимушеного переселення. Розглянуті етапи та концептуальні засади освіти людей третього віку. Починаючи з 70-х рр. ХХ ст. учбові заклади для осіб похилого віку набули класифікації за різними критеріями, концепціями навчання, змістом освіти, функціями, ступенем інституалізації. Розвивається освіта за моделлю «рівний-рівному», геронтологічний туризм, міжпоколінське наставництво. Акцентована увага на психологічних аспектах геронтологічної освіти, оскільки зниження інтелектуальної активності можна попередити завдяки цілеспрямованому навчанню. Позитивні результати геронтоосвіти розвінчують стереотипи щодо віку, упереджені негативні судження про усіх старших людей. Виявлена недосконала система підготовки геронтологічних педагогів в Україні. Для реалізації завдань геронтоосвіти в умовах освітнього простору Інтернет, людям пізнього віку потрібна допомога фахівців-герагогів, готувати яких доречно в сучасних педагогічних освітніх закладах. Зроблено висновок, що освіта дорослих – перспективний міждисциплінарний напрям соціальних та поведінкових досліджень у глобальному старіючому світі. Протидія освітній інерції осіб похилого віку можлива завдяки популяризації сучасних освітніх технологій в Університетах третього віку, через волонтерські проекти.