ЗАСТОСУВАННЯ КЕЙС-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІД ЧАС НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ВЕТЕРАНАМ ВІЙНИ ТА ЧЛЕНАМ ЇХ РОДИН В УКРАЇНІ

Анотація

У статті розглянуто сучасні виклики, пов’язані з наданням соціальної допомоги ветеранам війни та членам їхніх сімей в Україні, враховуючи масштабні соціальні наслідки російсько-української війни. Станом на сьогодні, велика кількість ветеранів, їхніх родин і близьких стикаються з комплексними запитами, які потребують інтегрованого підходу до вирішення. Наголошується, що після завершення війни до 10% населення України будуть дотичними до ветеранських послуг, що вимагає реформування державної політики та створення якісної системи підтримки.

 Авторка статті зосереджує увагу на актуальності застосування кейс-менеджменту як сучасного інструменту соціальної роботи, що дозволяє забезпечити комплексний і координований підхід до надання послуг. Аналізуються наявні практики і напрацювання в Україні, зокрема діяльність Благодійного фонду «Ветеран Хаб», який створив мережу підтримки для ветеранів, їхніх сімей та близьких. Також розглянуто державні ініціативи, як-от пілотний проєкт «Помічник ветерана» та розроблення проєкту концепції нової ветеранської політики, що покликана стати основою національної стратегії до 2030 року.

Особливу увагу приділено міжнародному досвіду реінтеграції ветеранів у цивільне життя, де враховуються місцеві особливості, характер збройних конфліктів і соціальний контекст. Український підхід до розробки та реалізації таких програм потребує врахування результатів досліджень, які виявляють основні потреби ветеранів. Зокрема, опитування 2024 року свідчить про високий попит на освітні, психологічні, юридичні, медичні послуги, а також на підтримку у сфері працевлаштування та покращення житлових умов.

Авторка акцентує увагу на тому, що ефективність підтримки залежить від комплексного підходу, який поєднує індивідуалізований супровід ветеранів із міжвідомчою координацією та адаптацією світових стандартів до українських реалій. У статті підкреслено, що кейс-менеджмент відіграє ключову роль у сприянні реінтеграції ветеранів, забезпеченні якості публічних послуг і скороченні часу на вирішення запитів. Ця методика є ефективним інструментом у таких сферах, як перехід від військової служби до цивільного життя, психологічна реабілітація, зайнятість і соціальна адаптація.