ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЦЕНТРАХ СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Анотація

У статті досліджується одна з актуальних проблем діяльності соціальних працівників територіального центру надання соціальних послуг – синдром професійного вигорання.

Мета статті: визначити рівень професійного вигорання серед соціальних працівників територіальних центрів соціального обслуговування на прикладі КУ «ДМТЦСО(НСП)» ДМР у Центральному районі міста Дніпро, проаналізувати особливості цього явища та запропонувати рекомендації щодо його профілактики.

У ході дослідження було визначено рівень професійного вигорання серед соціальних працівників КУ «ДМТЦСО(НСП)» Дніпровської міської ради м. Дніпро, які працюють з людьми похилого віку під час воєнного стану.

Дослідженням визначено, що соціальним працівникам з ознаками синдрому професійного вигорання притаманний особливий причинно-наслідковий ланцюг із такими компонентами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень.

Зазначено, що система профілактики «професійного вигорання» має включати діагностику психічних станів, консультативну роботу під керівництвом  психолога чи самостійно, відвідування спеціалізованих тренінгів, метою яких є емоційне врівноваження, розроблення індивідуальних планів щодо використання психологічних прийомів, які сприяють врівноваженню психоемоційного стану працівника соціальної сфери.