БІБЛІОТЕКИ, АРХІВИ, МУЗЕЇ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ СПІЛЬННОСТІ ТА ВІДМІННОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2018.150963Ключові слова:
архіви, бібліотеки, відмінність, музеї, спільністьАнотація
Мета роботи. Виявлення аспектів спільного та відмінного в діяльності бібліотек, архівів, музеїв. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких методів, як логічний, інституційний, аналітичний, хронологічний, порівняльний, функційний, які дають змогу виявити спільне та відмінне в діяльності бібліотек, архівів, музеїв. Наукова новизна роботи полягає у виявленні спільного та відмінного в діяльності бібліотек, архівів, музеїв через комунікативно-пізнавальну, кумулятивно-пошукову, ціннісно-орієнтовну та інші соціальні функції. Висновки. Окреслено спільне в діяльності бібліотек, архівів, музеїв – зберігачів духовної спадщини народу та культурного надбання людства. Виявлено відмінне між інституціями, що проявляється у типо-видовому складі фондів, доступності до них, ступені контакту користувачів з документами. Сьогодні відбувається суміщення функцій бібліотек, архівів і музеїв як документно-інформаційних інституцій.
Посилання
Архівні установи України : довідник. Т. 2, кн. 2. Київ, 2012. XXVII, 602 с.
Соколов А. В. Коммуникационные потребности. Краснодар, 1996. 161 с.
Дубровіна Л. А., Киридон А. М., Матяш І. Б. Архіви, бібліотеки, музеї – джерельна основа національної пам’яті, культурної спадщини України // Бібліотечний вісник, 2017. No 1. С. 3–10.
Хавкина Л. Б. Книга и Библиотека. Москва, 1918. 170 с.
Берестова Т. Ф. Поисковые инструменты библиотеки // Библиография. 2006. No 6. С. 18–30.
Иксанова И. В. Опыт разработки модели регионального музейного объединения // Музееведение. Вопросы теории и методики : сб. науч. тр. Москва, 1987. С. 121–137.
Маяковский И. Архив, библиотека и музей // Архивное дело. 1926. Вып. 5/6. С. 45–56; Вып. 7. С. 21–36.
Рашковский Е. Б. Библиотека, архив, музей: наукотворческое призвание // Матэрыялы XII Міжнародных кнігазнаўчых чытанняў «Кніжная культура Беларусі: погляд праз стагодзі», Мінск, 7–8 красавіка 2016 г. Мінск, 2016. С. 300–302.
Cazanova E. Archivistica. Second edition. Sienna, 1928. P. 37.
Archives among the Memory Institutions : papers of the International Conference Warsaw, May 28–29, 2004. Warszawa, 2004. 249 s.
Дискуссия вызвана взаимным интересом / И. В. Фаизова, А. А. Сундиева, М. Д. Афанасьев и др. // Отечественные архивы. 2004. No 6. С 75–86.
Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. URL: http://korolenko.kharkov.com (дата звернення: 01.07.2018).
Воробьев Г. Г. Твоя информационная культура. Москва, 1988. 303 с.
Остапов А. И. Библиотека как когнитивно-компенсаторный механизм социума // Библиотечное дело и проблемы информатизации общества : тез. докл. Междунар. науч. конф. (Москва 27–28 апр. 1999 г.). Москва, 1999. Ч. 1. С. 45-47.
Васильченко М. М. Функційні трансформації в еволюції архівів: студіювання в історико-генетичному дискурсі // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали всеукр. наук.-теорет. конф. Харків, 2017. С. 278–279.
Алексєєнко А. О. Сучасні вимоги до оформлення експозиції науково-технічної документації при проведенні архівних заходів // VI Луньовські читання. Сучасна музейна експозиція: вимоги часу та нові можливості : матеріали наук.-практ. семінару. Харків, 2016. С. 8–16.
Поведенческие стратегии потребителей культурной продукции: ценности, интересы, типологія/ [авт.: И. В. Лашук и др.]. Минск : Беларус. навука, 2017. 299 с.
Сапанжа О. С. Развитие представлений о музейной коммуникации // Известия Рос. пед. ун-та им. А. И. Герцена. Санкт-Петербург, 2009. No 103. С. 245–252.
Артамонова С. С., Романовський Р. В. Взаємодія архівів, бібліотек, музеїв як основа збереження національної архівної спадщини України // Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2011. С. 11–14.
Карван С. Л. Бібліотеки та архіви у створенні інформаційного простору. Грані співпраці // Бібліотеки у створенні єдиного інформаційного простору Хмельниччини. Хмельницький, 2004. С. 43–46.
Archival institutions of Ukraine: reference book (2012). Vol. 2, 2. Kyiv, XXVII, 602.
Sokolov, A. V. (1996). Communication needs. Krasnodar, 161.
Dubrovina, L. A., Kyrydon, A. M., Matiash, I. B. (2017). Archives, libraries, museums are the source of national memory, cultural heritage of Ukraine. Library journal, 1, 3–10.
Khavkina, L. B. (1918). Book and Library. Moscow, 170.
Berestova, T. F. (2006). Library search tools. Bibliography, 6, 18–30.
Iksanova, I. V. (1987). Experience in developing a regional museum association model. Museology. Questions of theory and methodology. Moscow, 121–137.
Maiakovskii, I. (1926). Archive, Library and Museum. Archival work, 5/6, 45–56; 7, 21–3.
Rashkovskii, E. B. (2016). Library, archive, museum: science-creative vocation. Materials of the XII International Bibliological reads «Book culture of Belarus: a look through the ages and», Minsk, 7-8 April 2016. Minsk, 300–302.
Cazanova, E. (1928). Archivistica. Second edition. Sienna, 37.
Archives among the Memory Institutions : papers of the International Conference Warsaw, May 28–29, 2004. (2004). Warszawa, 249.
Faizova, I. V., Sundieva, A. A., Afanasev, M. D. and etc. (2004). The discussion is caused by mutual interest. Domestic archives, 6, 75–86.
Kharkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V. H. Korolenka (2018). URL: http://korolenko. kharkov.com.
Vorobev, G. G. (1988). Your information culture. Moscow: Molodaya gvardiya, 303.
Ostapov, A. I. (1999). Library as a cognitive-compensatory mechanism of society. Library science and problems of informatization of society : theses of the reports of the International Scientific Conference (Moscow, April 27-28, 1999). Moscow, 1, 45-47.
Vasylchenko, M. M. (2017). Functional transformations in the evolution of archives: studying in historical-genetic discourse. Culture and information society of the XXI century: materials of the All-Ukrainian scientific and theoretical conference. Kharkiv, 278–279.
Aleksieienko, A. O. (2016). Modern requirements for the design of the exhibition of scientific and technical documentation during archival activities. VI Lunev Readings. Modern Museum Exposition: Time Requirements and New Opportunities: Materials of the Scientific and Practical Seminar. Kharkiv, 8–16.
Lashuk, I. V. and etc. (2017). Behavioral strategies for consumers of cultural products: values, interests, typology. Минск : Belarusian Science, 299.
Sapanzha, O. S. (2009). The development of ideas about museum communication. News of the Russian Pedagogical University A. I Herzen. St. Petersburg, 103, 245–252.
Artamonova, S. S., Romanovskyi, R. V. (2011). Interaction of archives, libraries, museums as the basis of preservation of the national archival heritage of Ukraine. Library Local History in the Cultural Space of Ukraine: Materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. Kyiv, 11–14.
Karvan, S. L. (2004). Libraries and archives in the creation of information space. The faces of cooperation. Libraries in creating a united information space in Khmelnytsky. Khmelnytskyi, 43–46.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Oksana Zbanatska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
