Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Це подання раніше не було опубліковане і не надсилалося до розгляду редакціям інших журналів (або у коментарях для редактора нижче дані необхідні пояснення).
  • Файл подання є документом у форматі Microsoft Word, OpenOffice, RTF.
  • Інтернет-посилання у тексті супроводжуються повними коректними адресами URL.
  • Текст набраний 14-м розміром кеглю з 1,5 міжрядковим інтервалом; авторські акценти виділені курсивом, а не підкресленням (всюди, крім адрес URL); всі ілюстрації, графіки та таблиці розміщені безпосередньо у тексті, там, де вони повинні бути за змістом (а не у кінці документа).

Керівництво для авторів

Терміни подання статей

Періодичність публікацій:

Чотири рази на рік (березень, червень, вересень, грудень).

Прийом статей:

до №1 - до 15 лютого;  до №2 - до 15 травня; до № 3 - до 15 серпня; до №4 - до 15 листопада.

Для подання публікації рукопис необхідно оформити відповідно до встановлених вимог.

 

Механізм подання рукописів

Перед поданням рукопису необхідно увійти в обліковий запис або зареєструватися на сайті журналу.

Рукопис можна подати двома способами:

Публікація статті є платною. Умови та розмір плати за обробку статті (APC) викладено в розділі «Інформація про оплату за обробку та оприлюднення статей».

З питань щодо подання рукопису звертайтеся до редакції nauka@nakkkim.edu.ua.

 

Умови подання та розгляду наукових статей

Редакційна колегія журналу у своїй роботі керується нормами законодавства України у сфері освіти, наукової діяльності та інтелектуальної власності та міжнародними академічними стандартами.
До публікації в журналах приймаються статті українською або англійською мовами проблемного, узагальнювального, методологічного характеру, які відповідають меті й завданням журналу і являють собою оригінальні наукові дослідження, що раніше ніде не були надруковані.

Передаючи статтю до редакції, автор гарантує наявність у нього авторських прав на рукопис і дає згоду на публікацію тексту та метаданих статті (включаючи прізвище та ініціали автора, місце його роботи, електронну адресу) у друкованій та електронній версіях журналу. Це передбачає дотримання політики відкритого доступу на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє вільне використання, поширення та відтворення матеріалів за умови обов’язкового посилання на автора та джерело публікації.

Статті друкуються у співавторстві не більше трьох авторів.

Надсилаючи рукопис до редакції, автор дає свою згоду на перевірку його оригінальності.

Подання рукопису до редакції означає згоду автора з публікаційною етикою та редакційною політикою журналу, що відповідає рекомендаціям COPE, політикою з використання штучного інтелекту і технологій з його підтримкою .

Усі рукописи проходять процедуру рецензування.

Стаття, у якій виявлено запозичення з матеріалів інших авторів без посилання на джерело або встановлено використання генеративного штучного інтелекту (зокрема мовних моделей) без відповідного розкриття в тексті рукопису, не повертається на доопрацювання та не публікується, а її автор може подати до редколегії інший матеріал. У разі повторного виявлення запозичень, редакція залишає за собою право не брати в подальшому до друку матеріали цього автора.

Правила цитування:
- всі цитати мають закінчуватися посиланнями на джерела;
- посилання на підручники є небажаним;
- посилання на власні публікації допускається лише в разі нагальної потреби;
- вторинне цитування не дозволяється;
- якщо в огляді літератури або далі по тексту йде посилання на прізвище вченого, його публікація має бути в списку використаних джерел статті;

- цитування джерел, виданих у російській федерації та республіці білорусь, не допускається.

За наявності трьох і більше граматичних помилок на сторінці текст до публікації не приймається.

Редколегія організовує внутрішнє (обов’язкове) та зовнішнє (за необхідності) рецензування статей. Якщо автор не згоден із зауваженнями рецензента, він має обґрунтувати це письмово. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю, якщо автор безпідставно залишає без уваги побажання редколегії.

 

Етапи прийняття рукопису до друку

Перед публікацією рукопис проходить такі стадії експертного розгляду:
– перевірка на предмет дотримання вимог до редакційного оформлення згідно з державними стандартами України (ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання»; ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»; ДСТУ 3582:2013 «Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила»);
– перевірка статей на плагіат за допомогою системи StrikePlagiarism (Статті 1, 5 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; Стаття 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»; п. 16 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника»; Закон №10392 «Про академічну доброчесність»);

– здійснення редколегією рецензування статей відповідно до Наказу МОН України від 22.07.2025 № 1053 «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»).

 

Структура та оформлення статті

1. Статтю оформлюють у текстовому редакторі Word for Windows (шрифт Times New Roman 14, міжрядковий інтервал – 1,5). Поля: всі – 2 cм,
2. Індекс УДК.
3. Відомості про автора українською та англійською мовами (без скорочень та абревіатур): прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, посада із зазначенням структурного підрозділу та назви установи за основним місцем роботи автора.

Наприклад: Погребняк Галина Петрівна, доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри режисури та акторської майстерності імені народної артистки України Лариси Хоролець Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
4. Авторський цифровий ідентифікатор ORCID у форматі: https://orcid.org/0000- 0000-0000-0000.
5. Контактна інформація: номер телефона (не для оприлюднення), електронна пошта.
6. Назва статті українською та англійською мовами.
7. Анотації і ключові слова українською та англійською мовами не менше 1800 знаків (з пробілами). Анотацію наводять одним абзацом з такими рубриками, які виділяють напівжирним шрифтом: Мета роботи; Методологія роботи; Наукова новизна; Висновки; Ключові слова. Анотація і ключові слова англійською мовою є перекладом українськомовного варіанта.
8. Основний текст статті повинен містити такі рубрики, назви яких виділяють з абзацу напівжирним шрифтом: Актуальність теми дослідження. Аналіз досліджень і публікацій. Мета дослідження. Виклад основного матеріалу. Наукова новизна. Висновки.
9. Список використаних джерел (у тексті статті слово «Література» виділяють напівжирним шрифтом) оформлюють згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Джерела наводять мовою оригіналу в алфавітному порядку. Список використаних джерел повинен містити актуальні вітчизняні та зарубіжні наукові дослідження. На кожне джерело в списку літератури повинно бути принаймні одне посилання в тексті. Наукові статті в списку літератури повинні мати покликання на активне DOI. Скорочення оформлюють відповідно до ДСТУ 3582:2013 «Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила».
Посилання на літературу російської федерації та республіки білорусь не допускаються.

10. References (література латиницею) наводять окремим блоком, повторюючи список літератури, поданий національною мовою. Оформлюють згідно зі стандартом APA (American Psychological Association (APA) Style).
11. Обсяг статті – до 13 сторінок (включно з анотаціями, ілюстраціями, таблицями, графіками та списком літератури). Відгук або рецензія – 1–2 сторінки.
12. Рисунки і таблиці розміщують у тексті статті з вирівнюванням по центру сторінки, без обтікання текстом та не виходячи за поле набору. Рисунки й таблиці підписують і подають у статті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. На кожну формулу, таблицю, рисунок, графік у тексті мають бути посилання (наприклад: рис. 1. Назва; табл. 2. Назва).
13. Посилання на джерело оформлюють так: [8, 25], де 8 – порядковий номер джерела в списку, 25 – номер сторінки. Посилання на кілька джерел – [8, 25; 4, 67].
14. Лапки: «...»; подвійні лапки для оформлення цитати в цитаті: «“...”».
15. Примітки оформлюють як виноски та розміщують після основного тексту перед списком літератури. Знак виноски виконують надрядковою арабською цифрою безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення.

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

 

УДК 02(091)

Збанацька Оксана Миколаївна,
докторка наук з соціальних комунікацій, професорка, професорка кафедри
інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Київського національного університету
культури і мистецтв, головна бібліотекарка відділу лінгвістичного забезпечення
інформаційно-пошукових систем Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого
https://orcid.org/0000-0003-0413-7576
ZbanatskaO@gmail.com

ІСТОРИЧНИЙ РАКУРС СУЧАСНОГО БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА

Мета статті – висвітлити основні історичні етапи становлення та розвитку зарубіжного й українського бібліотекознавства, запропонувати визначення терміна «бібліотекознавство», окреслити структуру, міждисциплінарні зв’язки, наукову періодику сучасного бібліотекознавства. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів наукового аналізу, синтезу, узагальнення, які дали змогу виявити, дослідити й узагальнити відомості про бібліотекознавство. Історико-логічний метод сприяв виявленню формування наукових поглядів на бібліотекознавство; термінологічний –визначенню терміна «бібліотекознавство»; структурний – окресленню структури бібліотекознавства. Наукова новизна роботи полягає в актуалізації досліджень з бібліотекознавства в контексті уточнення його історичних джерел, об’єкта, предмета, структури. Висловлено думку щодо зміни об’єкта сучасного бібліотекознавства і нагальної потреби в підручнику з бібліотекознавства. Висновки. Бібліотекознавство як наука у своєму розвитку пройшло тривалий шлях – від порад щодо створення бібліотеки та зародження бібліотекознавчої думки до комплексної системи знань. Інтенсивно воно почало розвиватися лише на початку XX ст. Об’єктом бібліотекознавства є бібліотека, предметом – вивчення процесів, закономірностей виникнення, становлення, функціонування і розвитку бібліотек. Цілком імовірно, що в найближчому майбутньому об’єктом бібліотекознавства стане не бібліотека, а бібліотечний соціальний інститут. Структура сучасного бібліотекознавства має загально-теоретичний і теоретико-прикладний рівні, складається з теорії, методології, методики та історії бібліотечної справи, прикладного бібліотекознавства. Має сформовану терміносистему, специфічні методи досліджень, численні зв’язки з іншими науками. Початок XXI ст. для українського бібліотекознавства відзначився низкою оригінальних комплексних досліджень, які потребують узагальнення та оформлення в новому сучасному підручнику з бібліотекознавства.
Ключові слова: бібліотеки, бібліотекознавство, бібліотечна періодика, бібліотечна справа, історія бібліотекознавства, об’єкт бібліотекознавства, предмет бібліотекознавства, структура бібліотекознавства.

 Zbanatska Oksana,
Doctor of Sciences in Social Communications, Professor, Professor, Department of Information Activities and Public Relations, Faculty of PR, journalism and information policy,
Kyiv National University of Culture and Arts Chief Librarian, Department of linguistic support of information search systems, Yaroslav Mudryi National Library of Ukraine
Historical Outlook of Modern Library Science

The purpose of the article is to highlight the main historical stages of the formation and development of foreign and Ukrainian library science, proposing a definition of the term «library science», outlining the structure, interdisciplinary connections, and scientific periodicals of modern library science. The research methodology consists in applying the methods of scientific analysis, synthesis, and generalization, which allowed us to identify, investigate, and generalize information about library science. The historical-logical method made it possible to investigate the formation of scientific views on library science; the terminological method allowed us to define the term «library science»; the structural method allowed us to outline the structure. The scientific novelty of the work lies in the actualization of research on library science in the context of clarifying its historical origins, object, subject, and structure. The opinion is expressed on the change in the object of modern library science and the urgent need to write a textbook on library science. Conclusions. Library science as a science has come a long way in its development, from advice on creating a library and the emergence of library thought to a complex system of knowledge. It began to develop intensively only at the beginning of the 20th century. The object of library science is the library, the subject is the study of processes, patterns of the emergence, formation, functioning and development of libraries. It is quite likely that in the near future the object of library science will not be the library, but the library social institution. The structure of modern library science has a general theoretical and theoretical-applied level, consists of theory, methodology, techniques and history of library work, applied library science. It has a developed terminological system, specific research methods, numerous connections with other sciences. The beginning of the 21st century for Ukrainian library science was marked by a number of original studies that require generalization and design in a new modern textbook on library science.
Keywords: libraries, library science, library periodicals, library work, history of library science, object of library science, subject of library science, structure of library science.

<…> у зв’язку із поширенням у науці системного підходу про бібліотеку, стали говорити як про системний об’єкт бібліотекознавства, що складається з низки взаємозалежних і взаємозумовлених елементів, так і бібліотечний соціальний інститут або «еволюцію бібліотеки у часі та просторі» [8, 28]. <…>

Література

  1. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної сфери України: генезис, концепції, модернізація : монографія / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ : Академперіодика, 2014. 362 с. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344418.

References

  1. Voskoboinikova-Huzieva, O. V. (2014). Strategies for the development of the library and information sphere of Ukraine: genesis, concepts, modernization: monograph / NAS of Ukraine, National University of Ukraine named after V. I. Vernadsky. Kyiv: Akademperiodyka, 362. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344418 [in Ukrainian].

 

Положення про авторські права

Подаючи статтю до журналу, автор підтверджує володіння авторськими правами на поданий рукопис та його оригінальність, а також відсутність порушень прав третіх осіб.
Автор надає журналу право першої публікації рукопису з одночасним розміщенням тексту статті та її метаданих у друкованій та електронній версіях журналу.
Публікація матеріалів у журналі здійснюється відповідно до принципів відкритого доступу, визначених Budapest Open Access Initiative, та рекомендацій UNESCO щодо відкритої науки, що реалізується через використання міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Ліцензія CC BY 4.0 дозволяє вільне використання, копіювання, поширення, переклад і адаптацію матеріалів у будь-яких цілях за умови обов’язкового зазначення авторства та посилання на першоджерело публікації.
Автор зберігає право без обмежень розміщувати опубліковану версію статті в інституційних репозитаріях, на особистих вебресурсах або включати її до інших наукових публікацій із зазначенням первинної публікації в журналі.

Положення про конфіденційність

Імена та адреси, вказані Вами при реєстрації на цьому сайті, будуть використані виключно для технічних цілей: контакту з Вами чи з рецензентами (редакторами) в процесі підготовки Вашої статті до публікації і в жодному разі не будуть надаватися іншим особам та організаціям.