Екологічна оцінка якості питної водопровідної води за вмістом металів
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2018.166432Ключові слова:
якість питної води, проба, важкі метали, токсичність, рівень забрудненості, нормативАнотація
У статті висвітлено сучасний стан проблеми забезпечення населення м. Житомира доброякісною питною водопровідною водою. Проведено екологічну оцінку якості питної водопровідної води щодо вмісту металів за багаторічний період у відповідності з нормативами ДСанПіНу 2.2.4- 171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та нормативами Директиви Ради 98/83/ЄС «Про якість води, призначеної для споживання людиною». Встановлено, що питна водопровідна вода мала низький рівень забрудненості металами: кадмієм, хромом, міддю, молібденом, свинцем, цинком, стронцієм та кобальтом. Уміст у питній воді таких металів та елементів, як берилій, ванадій, вісмут, вольфрам, літій, миш’як, олово, срібло, сурма, селен та титан зафіксовано у низьких концентраціях, які не можуть нашкодити здоров’ю та життю людини. Щодо вмісту у питній воді бору та кремнію, перевищень нормативу не встановлено. Рівень забрудненості питної води нікелем характеризувався як низький, залізом — середній. Щодо вмісту ртуті у питній воді, то необхідно проводити додаткові досліди, оскільки чутливість приладу, який використовувався нами в дослідженні, була вище встановленого нормативу на порядок, що унеможливило зробити необхідні висновки про наявність у питній водопровідній воді концентрацій ртуті та оцінити її безпечність.
Встановлено, що для здоров’я населення м. Житомира основний ризик небезпеки внаслідок споживання питної водопровідної води полягає у її високій токсичності, що зумовлено надвисоким рівнем забрудненості залишковим алюмінієм та марганцем. Високий рівень забрудненості алюмінієм зумовлено використанням у технології водопідготовки високих доз реагентів — алюмінієвмісних коагулянтів; марганцем — низькою якістю води у джерелі питного водопостачання, що впродовж 2004–2017 рр. спостереження, за середнім умістом органічних речовин та марганцю, відповідала 2–3 класу якості води згідно з класифікацією ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги до якості та правила вибирання», а за максимальним умістом — 4 класу. Розглянуто можливі наслідки споживання забрудненої питної води токсичними металами для здоров’я людини та запропоновано методи і технології очищення води, які нададуть змогу мінімізувати вміст шкідливих токсичних елементів та металів.
Посилання
Goncharuk, E.I., Bardov, V.G., Garkavyiy, S.I. & Yavorskiy, A.P. (2006). Kommunalnaya gigiena [Communal hygiene]. Kiev: Health, 792.
Prokopov, V.O. (2016). Pytna voda Ukrainy: medyko-ekolohichni ta sanitarno — hihiienichni aspekty [Drinking water of Ukraine: medical-ecological and sanitary-hygienic aspects]. Kyiv: VSV «Medytsyna», 400.
Chernyih, N.A. & Baeva, Yu.I. (2006). Tyazhelyie metallyi i zdorove cheloveka [Heavy metals and human health]. Vestnik RUND. Ser. Ekologiya i bezopasnost zhiznedeyatelnosti [Herald RUND. Ser. Ecology and life safety], 1(10), 125–134.
Korinko, I.V. &Panasenko, Yu.O. (2012). Innovatsiini tekhnolohii vodopidhotovky: monohrafiia. [Innovative technologies of water treatment: a monograph]. Kharkiv: KhNAMH, 207.
World Health Organization. (2011). Guidelines for drinking-water quality, 4th ed. Geneva: World Health Organization. [Electronic source]. URL: http://www.who.int/iris/ handle/10665/44584.
Mysnyk, O.F. & Lytvynenko, A.O. (2016). Zabrudnenist pytnoi vody soliamy vazhkykh metaliv ta vyluchennia yikh z rozchyniv nanokompozytom tsyrkoniiu (IV) oksydu [Contamination of drinking water with salts of heavy metals and their extraction from solutions by nanocomposite of zirconium (IV) oxide]. Scientific Journal «ScienceRise: Biological Science», 1, 31–39.
Kapranov, S.V. & Krivutsa, G.G. (2013). K voprosu otsenki kachestva pitevoy vodoprovodnoy vodyi promyishlennogo goroda za mnogoletniy period [On the issue of estimating the quality of drinking tap water of an industrial city over a long period of time]. Voda i vodoochysni tekhnolohii. Naukovo-tekhnichni visti [Water and water treatment technologies. Scientific and technical news], 2(12), 44–52.
Shiryaeva, I.A. & Popova, E.V. (2014). Tyazhelyie metallyi v pitevyih vodah razlichnyih prirodnyih geohimicheskih provintsiy kraya kak faktoryi kantserogennogo riska dlya zdorovya naseleniya [Heavy metals in drinking waters of various natural geochemical provinces of the region as factors of a carcinogenic risk to public health]. Vestnik Permskogo universiteta [Bulletin of Perm University], 4, 89–96.
State sanitary norms and rules «Hygienic requirements for drinking water intended for human consumption » DSanPiN 2.2.4-171-10. [Electronic source]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ z0452-10.
Council Directive 98/83/EC «On the quality of water intended for human consumption». [Electronic source]. URL: https://www.fsvps.ru/fsvps-docs/ru/usefulinf /files/ es98-83.pdf.
Zharovina, N.G. & Chudovskiy, S.M. Minimizatsiya vliyaniya ostatochnogo alyuminiya na zdorove potrebiteley pitevoy vodyi [Minimizing the effect of residual aluminum on the health of drinking water consumers].
World Health Organization. (2003). Aluminium in drinking-water: background document for development of WHO Guidelines for drinking-water quality. World Health Organization. [Electronic source]. URL: http://www.who.int/iris/handle/10665/75362.
DSTU ISO 11885:2005 «Iakist vody. Vyznachennia 33 elementiv metodom atomno-emisiinoi spektroskopii z induktyvno-zviazanoiu plazmoiu» (ISO 11885:1996, IDT).
Yagodin, B.A., Zhukov, Yu.P. & Kobzarenko,V.I. (2002). Agrohimiya: uchebnoe izdanie [Agrochemistry: educational edition]. Moscow: Kolos, 584.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).