Екологічна оцінка якості питної водопровідної води за вмістом металів

Автор(и)

  • І. Л. Башинська Житомирський національний агроекологічний університет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2018.166432

Ключові слова:

якість питної води, проба, важкі метали, токсичність, рівень забрудненості, норматив

Анотація

У статті висвітлено сучасний стан проблеми забезпечення населення м. Житомира доброякісною питною водопровідною водою. Проведено екологічну оцінку якості питної водопровідної води щодо вмісту металів за багаторічний період у відповідності з нормативами ДСанПіНу 2.2.4- 171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та нормативами Директиви Ради 98/83/ЄС «Про якість води, призначеної для споживання людиною». Встановлено, що питна водопровідна вода мала низький рівень забрудненості металами: кадмієм, хромом, міддю, молібденом, свинцем, цинком, стронцієм та кобальтом. Уміст у питній воді таких металів та елементів, як берилій, ванадій, вісмут, вольфрам, літій, миш’як, олово, срібло, сурма, селен та титан зафіксовано у низьких концентраціях, які не можуть нашкодити здоров’ю та життю людини. Щодо вмісту у питній воді бору та кремнію, перевищень нормативу не встановлено. Рівень забрудненості питної води нікелем характеризувався як низький, залізом — середній. Щодо вмісту ртуті у питній воді, то необхідно проводити додаткові досліди, оскільки чутливість приладу, який використовувався нами в дослідженні, була вище встановленого нормативу на порядок, що унеможливило зробити необхідні висновки про наявність у питній водопровідній воді концентрацій ртуті та оцінити її безпечність.

 Встановлено, що для здоров’я населення м. Житомира основний ризик небезпеки внаслідок споживання питної водопровідної води полягає у її високій токсичності, що зумовлено надвисоким рівнем забрудненості залишковим алюмінієм та марганцем. Високий рівень забрудненості алюмінієм зумовлено використанням у технології водопідготовки високих доз реагентів — алюмінієвмісних коагулянтів; марганцем — низькою якістю води у джерелі питного водопостачання, що впродовж 2004–2017 рр. спостереження, за середнім умістом органічних речовин та марганцю, відповідала 2–3 класу якості води згідно з класифікацією ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги до якості та правила вибирання», а за максимальним умістом — 4 класу. Розглянуто можливі наслідки споживання забрудненої питної води токсичними металами для здоров’я людини та запропоновано методи і технології очищення води, які нададуть змогу мінімізувати вміст шкідливих токсичних елементів та металів.

Біографія автора

І. Л. Башинська, Житомирський національний агроекологічний університет

Аспірант

Посилання

Goncharuk, E.I., Bardov, V.G., Garkavyiy, S.I. & Yavorskiy, A.P. (2006). Kommunalnaya gigiena [Communal hygiene]. Kiev: Health, 792.

Prokopov, V.O. (2016). Pytna voda Ukrainy: medyko-ekolohichni ta sanitarno — hihiienichni aspekty [Drinking water of Ukraine: medical-ecological and sanitary-hygienic aspects]. Kyiv: VSV «Medytsyna», 400.

Chernyih, N.A. & Baeva, Yu.I. (2006). Tyazhelyie metallyi i zdorove cheloveka [Heavy metals and human health]. Vestnik RUND. Ser. Ekologiya i bezopasnost zhiznedeyatelnosti [Herald RUND. Ser. Ecology and life safety], 1(10), 125–134.

Korinko, I.V. &Panasenko, Yu.O. (2012). Innovatsiini tekhnolohii vodopidhotovky: monohrafiia. [Innovative technologies of water treatment: a monograph]. Kharkiv: KhNAMH, 207.

World Health Organization. (2011). Guidelines for drinking-water quality, 4th ed. Geneva: World Health Organization. [Electronic source]. URL: http://www.who.int/iris/ handle/10665/44584.

Mysnyk, O.F. & Lytvynenko, A.O. (2016). Zabrudnenist pytnoi vody soliamy vazhkykh metaliv ta vyluchennia yikh z rozchyniv nanokompozytom tsyrkoniiu (IV) oksydu [Contamination of drinking water with salts of heavy metals and their extraction from solutions by nanocomposite of zirconium (IV) oxide]. Scientific Journal «ScienceRise: Biological Science», 1, 31–39.

Kapranov, S.V. & Krivutsa, G.G. (2013). K voprosu otsenki kachestva pitevoy vodoprovodnoy vodyi promyishlennogo goroda za mnogoletniy period [On the issue of estimating the quality of drinking tap water of an industrial city over a long period of time]. Voda i vodoochysni tekhnolohii. Naukovo-tekhnichni visti [Water and water treatment technologies. Scientific and technical news], 2(12), 44–52.

Shiryaeva, I.A. & Popova, E.V. (2014). Tyazhelyie metallyi v pitevyih vodah razlichnyih prirodnyih geohimicheskih provintsiy kraya kak faktoryi kantserogennogo riska dlya zdorovya naseleniya [Heavy metals in drinking waters of various natural geochemical provinces of the region as factors of a carcinogenic risk to public health]. Vestnik Permskogo universiteta [Bulletin of Perm University], 4, 89–96.

State sanitary norms and rules «Hygienic requirements for drinking water intended for human consumption » DSanPiN 2.2.4-171-10. [Electronic source]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ z0452-10.

Council Directive 98/83/EC «On the quality of water intended for human consumption». [Electronic source]. URL: https://www.fsvps.ru/fsvps-docs/ru/usefulinf /files/ es98-83.pdf.

Zharovina, N.G. & Chudovskiy, S.M. Minimizatsiya vliyaniya ostatochnogo alyuminiya na zdorove potrebiteley pitevoy vodyi [Minimizing the effect of residual aluminum on the health of drinking water consumers].

World Health Organization. (2003). Aluminium in drinking-water: background document for development of WHO Guidelines for drinking-water quality. World Health Organization. [Electronic source]. URL: http://www.who.int/iris/handle/10665/75362.

DSTU ISO 11885:2005 «Iakist vody. Vyznachennia 33 elementiv metodom atomno-emisiinoi spektroskopii z induktyvno-zviazanoiu plazmoiu» (ISO 11885:1996, IDT).

Yagodin, B.A., Zhukov, Yu.P. & Kobzarenko,V.I. (2002). Agrohimiya: uchebnoe izdanie [Agrochemistry: educational edition]. Moscow: Kolos, 584.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-16

Номер

Розділ

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА