Основні ресурси формування екологічної мережі Східного Поділля: стан і перспективи використання
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2019.199078Ключові слова:
ресурси, екологічна мережа, різноманіття, ландшафт, збереження, природнозаповідний фонд, прибережні захисні смуги, біотичне різноманіттяАнотація
З метою збереження біотичного й ландшафтного різноманіття Східного Поділля розглянуто основні ресурси для формування регіональної екологічної мережі. Розглянуто основні структурні елементи екологічної мережі регіону, запропоновано систему збереженням біорізноманіття та управління екосистемами. Встановлено основні складові ресурси для формування і реалізації регіональної екологічної мережі. Проаналізовано функції екологічної мережі та проведено їх класифікацію. Запропоновано основні методи і методики проведення дослідження. З’ясовано основні види і джерела впливу, які призвели до негативних змін навколишнього природного середовища та зменшення ландшафтно-біотичного різноманіття. Виявлено і проаналізовано склад екологічної мережі Східного Поділля. Досліджено стан об’єктів і територій природно-заповідного фонду, проаналізовано їх площу, динаміку, ступінь збереженості. Запропоновано основні принципи і підходи створення і реалізації екологічної мережі. На основі літературних, статистичних і картографічних даних та власних польових досліджень подано основні складові структурних елементів регіональної екологічної мережі в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Визначено основні ключові території, які входять до складу екологічної мережі регіону. Виділено землі водного і лісового фонду, прибережні захисні смуги та санітарно захисні зони. Проаналізовано, що одним із перспективних та унікальних об’єктів екологічної мережі регіону є: трансбіосферний резерват (ТБР) «Дністровський каньйон» — cистема каньйонів Придністер’я. Досліджено, що серед усіх ключових територій екологічної мережі Східного Поділля найважливішу роль відіграють об’єкти охорони ландшафтів і біотопів — ландшафтні, ботанічні, лісові, гідрологічні, орнітологічні, загально зоологічні та ентомологічні заказники загальнодержавного і місцевого значення й заповідні урочища, які розташовані у заплавних, надзаплавно-терасових, схилових і плакорних (вододільних) типах місцевостей.
Посилання
Ekolohichna bezpeka Vinnychchyny. (2008.) Monohrafiia / Za zah. red. Oleksandra Mudraka. — Vinnytsia: VAT «Miska drukarnia». 456. (In Ukr.).
Marushevskyi H.B., V.P. Melnychuk., V.A. Kostiushyn. (2008) Zberezhennia bioriznomanittia i stvorennia ekomerezhi. Informatsiinyi dovidnyk. — K.: Wetlands International Black Sea Programme. 168. (In Ukr.).
Mudrak O.V., V.M. Polishchuk., S.L. Kushnir., Yu.A. Yelisavenko., M.M. Hanchuk, T.V. Bryndak (2015). Etalony pryrody Vinnychchyny. [Monohrafiia] // Za red. O.V. Mudraka. — Vinnytsia: TOV «Konsol». 540. (In Ukr.).
Mudrak O.V., Yu.Iu. Ovchynnykova (2017). Skhidne Podillia — reprezentatyvnyi rehion natsionalnoi ekomerezhi. Ahroekolohichnyi zhurnal. 4. 7–13. (In Ukr.).
Patyka V.P., O.H. Tarariko. (2002). Ahroekolohichnyi monitorynh ta pasportyzatsiia silskohospodarskykh zemel. K.: Fitosotsiotsentr. 296. (In Ukr.).
Popovych S.Iu. (2007). Pryrodno-zapovidna sprava: Navchalnyi posibnyk. K.: Aristei. 480. (In Ukr.)
Pryrodookhoronne zakonodavstvo Ukrainy. Rezhym dostupu: http://www.rada. gov.ua — Nazva z ekranu. (In Ukr.).
Tymchasovi metodychni rekomendatsii shchodo rozroblennia skhem rehionalnoi ekomerezhi (proekt) (2006). K. 39. (In Ukr.).
Formuvannia rehionalnykh skhem ekomerezhi (metodychni rekomendatsii). (2006). K., 42. (In Ukr.).
Mudrak O.V., Ovchynnykova Yu.Yu., Mudrak G.V., Nagornyuk O.M. (2018). Eastern Podilia as a Structural Unit of a Pan-European Environmental Network. O.V. Mudrak, Ovchynnykova. Journal of Environmental Research, Engineering and Management Vol. 74. 3. 55–63. (In Ukr.).
Mudrak Oleksandr., Yuliia Ovchynnykova, Halyna Mudrak, Halyna Tarasenko. (2018). Taxonomic and typological structure of the flora of Eastern Podilia (Ukraine). Journal of the Lithuanian Academy of Sciences. Biologija. Vol. 64.4. 285–296.
Mudrak Oleksandr, Mickevi’ius Saulius, Ovchynnykova Yuliia, Kavun Zhanna.(2019). Biodiversity of the perspective NNP «Central Podilia». Zbirnyk materialiv I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Vin Smart Eco». Vinnytsia. KVNZ «VANO». 145–148. (In Ukr.).
www.vineco.gov.ua — ofitsiinyi sait Departamentu ahropromyslovoho rozvytku, ekolohii ta pryrodnykh resursiv u Vinnytskii oblasti — dostup z ekranu. (In Ukr.).
Mudrak O.V., I.S. Neiko. Lisova henetychna komponenta yak osnova kliuchovykh terytorii ekolohichnoi merezhi Skhidnoho Podillia. Visnyk ZhNAEU. Ekolohiia lisu. Vyp. 2. 170–174. (In Ukr.).
Ovchynnykova Yu.Iu. Ekolohichna merezha Skhidnoho Podillia: osnovni etapy i resursy formuvannia / Yu.Iu. Ovchynnykova / [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://journals.nubip. edu.ua /index. php/Biologiya /article /download / 11683/10192
Furdichko O.I., O.I. Furdichko, I.S. Nejko. (2019). Ekologichna model «genotip — seredovishhe» oczi`nyuvannya produktivnosti` ta sti`jkosti` osnovnikh li`soutvoryuyuchikh pori`d v Ukrayini. Zbalansovane prirodokoristuvannya. 1. 5–14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
