Лікарське рослинництво – один із напрямів розвитку сільськогосподарського виробництва

Анотація

У статті визначено роль лікарського рослинництва у сільському господарстві. Функціями лікарських рослин є: задоволення потреб організму у поживних речовинах; пригнічення хвороботворної мікрофлори організму; посилення припливу крові до окремих органів; посилення видільних (секреторних) функцій організму; антиалергічна дія; припинення кровотеч; вплив на центральну нервову систему. Найпоширеніші у сільській місцевості та прибутковими для вирощування є ромашка лікарська — середня урожайність в середньому становить 5–10 ц/га, може приносити дохід до 300 тис. грн; материнка звичайна — хороший медонос з продуктивністю до 100 кг/га; меліса лікарська — за врожайності 220–250 ц/га сирої маси, або ж 35–40 ц/га сухої трави можна отримати близько 35 кг/га ефірної олії і дохід близько $8000 за 1 ц сухої маси; валеріана лікарська — урожайність становить від 7–9 до 15–20 ц/га, можна отримати до 240 тис. грн/100 кг; м’ята перцева — за урожайності 15–20 ц/га сукупний дохід становитиме від 60 до 80 тис. грн; ехінацея пурпурова — урожайність становить близько 4 т/га сухої трави і до 2 т/га коренів, прибуток до 80 тис. грн/1га за траву і до 200 тис. грн за корені. При виробництві лікарської рослинної сировини слід ґрунтуватися на соціо-еколого-економічних чинниках, які включають в себе: якісний та кількісний стан природних ресурсів, можливість зростання доходу від вирощування лікарської сировини; доходи у вигляді заробітної плати, створення нових робочих місць; зміцнення фізичного та морального здоров’я населення. Встановлено, що лікарські культури є більш прибутковими у вирощуванні, ніж сільськогосподарські.