Еволюція методології формування землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2020.226621Ключові слова:
землекористування, водоохоронні зони, прибережні смуги, комплексний підхід, формування, управлінняАнотація
Авторами статті покладено за мету дослідження еволюційних змін методологічних підходів до формування й управління землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. У результаті чого розглянуто чотири фази розвитку землекористування водоохоронних зон та прибережних смуг, зокрема, які відбувалися у такі періоди: 1950–1970, 1970–1990 рр., 1990-й рік і донині, а також відмічено, що наступає четверта фаза (період). Суть якої полягає у створенні системи землекористування (формування й управління) водоохоронних зон та прибережних смуг, що базується на екологічному і соціально-орієнтованому управлінню й інституційній урядовій підтримці. Авторами зазначено, що для неї, одним з найважливіших принципів є комплексний підхід до формування й управління природоохоронним землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. Для цього представлено, одну з перших спроб узагальнення міжнародного і національного досвіду у сфері розвитку комплексного підходу. А також різноманітність факторів, які найбільшою мірою прискорили розвиток комплексного підходу до формування і управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг із різним рівнем економічного розвитку. Авторами визначено, що сталий (збалансований) розвиток землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг потребує вирішення цілого ряду проблем, які, своєю чергою, поділяються за масштабами їх вирішення. Зокрема, глобальні (зачіпають інтереси населення всієї Землі), регіональні (визначають умови розвитку окремих регіонів) та локальні (визначають умови розвитку конкретних міст, селищ, територіальних громад). Також представлено співвідношення масштабів і пріоритетів різних дисциплін у системі комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг, що дало змогу основні проблеми умовно розділити на: природоохоронні (або, ще їх називають — екологічні); природні, соціальні та економічні. Відмічено, що взаємозв’язок рівня управління з масштабом і пріоритетністю проблеми є методологічною основою для побудови вертикальної структури комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг.
Посилання
The Verkhovna Rada of Ukraine (1995). «Water Code of Ukraine», available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-vr [In Ukrainian].
The Verkhovna Rada of Ukraine (2001). «Land Code of Ukraine», available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2874%D0%B0-07 [In Ukrainian].
Plink H.JI., Gogoberidze G.G. (2003). Politika dejstvij v pribrezhnoj zone [Policy actions in the coastal zone]. SPb.: RGGMU [In Russian].
Tretiak V., Tretiak N., Kravchuk T. (2019). «Formation of urban land use within water conservation zones, protected shoreline belts and shorelines in the city». Land Management, Cadastre and Land Monitoring, 1, 96–107 [In Ukrainian].
Peresoliak, V.Iu. Malakhova, S.O. (2013). Osoblyvosti vstanovlennia pryberezhnykh zakhysnykh smuh malykh richok i strumkiv u naselenykh punktakh (na prykladi Zakarpatskoi oblasti) [Features of establishment of off-shore defences zonal of the small rivers and brooks are in settlements (on the example ofthe Zakarpattia region)]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 67–71 [In Ukrainian].
Bohak, L.M., Tymofieiev, M.V. (2007). Do pytannia uporiadkuvannia zabudovy pryberezhnykh terytorii v mezhakh miskykh naselenykh punktiv [To the question of organization of tuning of off shore territories within bounds of city settlements]. Suchasne promyslove ta tsyvilne budivnytstvo, 1, 47–51 [In Ukrainian].
Golyan, V., Sakal, O. and Tretiak, N. (2015). «Organize water protection zones as an important precondition for protection of waters from pollution by nitrates from agricultural sources: institutional support and identification». Agrosvit, 23, 3–12 [In Ukrainian].
Budziak, O.S. (2008). Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm ekolohobezpechnoho vykorystannia zemel Ukrainy [Organizational and economic mechanism of ecological use of land in Ukraine]. Kyiv [In Ukrainian].
Lobunko, Yu.V. (2016). Informatsiine zabezpechennia formuvannia pryrodookhoronnoho zemlekorystuvannia [Informational support for the formation of environmental land use]. Actual problems of economics, 5, 221–228 [In Ukrainian].
Tretiak, A., Tretiak, N. and Yusipenko, O. (2020). «Recreation land use in the border of water protection zones and coastal protective strips of the cities in context of sustainable development». Agrosvit, 8, 35–41 [In Ukrainian]. DOI: 10.32702/2306-6792.2020.8.35
Yakymchuk, A.Iu. (2007). Ekonomika i orhanizatsiia pryrodno-zapovidnoho fondu [Economics and organization of nature reserve fund]. Rivne: NUVHP [In Ukrainian].
Brusseau, P., Brigand, L., Denis, J., Gérard, B., Grignon-Logerot, C., Hénocque, Y., & Lointier, M. (1997). Methodological guide to integrated coastal zone management [In English].
Cicin-Sain, B., Knecht, R. W., Knecht, R., Jang, D., & Fisk, G. W. (1998). Integrated coastal and ocean management: concepts and practices. Island press [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
