Вплив антропогенних факторів на екологію Melanocorypha calandra та Alauda arvensis у подових екосистемах межиріччя Дніпро — Молочна
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2021.237997Ключові слова:
орнітокомплекс, Горобцеподібні, антропогенна трансформація, біорізноманіття, агроландшафтАнотація
Дослідження проводилися впродовж 3-х років у степових біотопах днищ Агайманського, Барнашівського, Зеленого, Великого Чапельського та Малого Чапельського подах межиріччя Дніпро — Молочна. На основі візуального огляду та обробки космічних знімків проаналізовано ступінь антропогенної трансформації цих екосистем. Найвищий відсоток розорювання, що сталося за останні 10 років, характерний для Агайманського поду. Серед чинників, що суттєво впливають на гніздування птахів степового комплексу, є також суцільне низьке скошування травостою (Зелений під) та перевипас свійською худобою (Малий Чапельський під).
Визначено щільність гніздування фонових степових видів: найвища щільність Alauda arvensis в різні роки характерна для Агайманського (245,2 пар/км2) та Барнашівського подів (211,2 пар/км2), а Melanocorypha calandra — для Великого Чапельського поду (140,1 пар/км2). Стабільною є тільки територія Великого Чапельського поду з заповідним режимом під помірним пасовищним навантаженням дикими копитними тваринами. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між значеннями площі степових біотопів та гніздування Alauda arvensis в Агайманському, Барнашівському, Малому Чапельському та Зеленому подах і, відповідно, негативну залежність для Melanocorypha calandra.
Посилання
Shapoval, V.V., Starovoitova, T.V. & Marushhak, O.Ju. (2019). Aghajmansjkyj pid [Ahaymany Depression]. Terytoriji, shho proponujutjsja do vkljuchennja u merezhu Emeraljd (Smaraghdovu merezhu) Ukrajiny («tinjovyj spysok», chastyna 2) — Territories proposed for inclusion in the Emerald (Emerald Network) network of Ukraine («shadow list», part 2). 166–169 [in Ukrainian].
Shapoval, V.V., Starovoitova, T.V. & Marushhak, O. Ju. (2019). Barnashivsjkyj pid [Barnashivsky Depression]. Terytoriji, shho proponujutjsja do vkljuchennja u merezhu Emeraljd (Smaraghdovu merezhu) Ukrajiny («tinjovyj spysok», chastyna 2) — Territories proposed for inclusion in the Emerald (Emerald Network) network of Ukraine («shadow list», part 2). 170–172 [in Ukrainian].
Shapoval, V.V., Starovoitova, T.V. & Marushhak, O.Ju. (2019). Zelenyj pid [Green Depression]. Terytoriji, shho proponujutjsja do vkljuchennja u merezhu Emeraljd (Smaraghdovu merezhu) Ukrajiny («tinjovyj spysok», chastyna 2) — Territories proposed for inclusion in the Emerald (Emerald Network) network of Ukraine («shadow list», part 2). 179–181 [in Ukrainian].
Shapoval, V.V., Starovoitova, T.V. & Marushhak, O.Ju. (2019). Malyj Chapeljsjkyj pid [Small Chapelsk Depression]. Terytoriji, shho proponujutjsja do vkljuchennja u merezhu Emeraljd (Smaraghdovu merezhu) Ukrajiny («tinjovyj spysok», chastyna 2) — Territories proposed for inclusion in the Emerald (Emerald Network) network of Ukraine («shadow list», part 2). 186–188 [in Ukrainian].
Shapoval, V.V. (2007). Synantropnyj element flory askanijsjkogho stepu: struktura ta dynamika u konteksti rezervatnoji ekspozyciji terytoriji [Synanthropic element of the flora of the Askanian steppe: structure and dynamics in the context of the reserve exposition of the territory]. Zapovidni stepy Ukrajiny. Suchasnyj stan ta perspektyvy jikh zberezhennja — Reserved steppes of Ukraine. Current state and prospects for their preservation, 115–119 [in Ukrainian].
Tkachenko, V.S. & Shapoval, V.V. (2010). Sukcesiji fitosystem diljanky «Pivnichna» novoaskanijsjkogho zapovidnogho stepu u drughij polovyni ХХ i na pochatku ХХІ st. [Successions of phytosystems of the «Northern» area of the Novoaskanian protected steppe in the second half of the XX and the beginning of the XXI century]. Visti Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» — News Biosphere Reserve «Askania-Nova», 12, 21–32 [in Ukrainian].
Lystopadsky, M.A. & Gofman, O.P. (2017) Osobly`vosti ekologiyi ta prostorovoyi struktury` naselennya zhajvoronka stepovogo (Melanocorypha calandra) v zapovidnomu stepu Askaniya-Nova [Features of ecology and spatial structure of the population of сalandra lark (Melanocorypha calandra) in the protected steppe Askania-Nova.] Zapovidna sprava u Stepoviy zoni Ukrayiny — Protected area in the steppe zone of Ukraine, 3, 259–263 [in Ukrainian].
Kuzmenko, T.M. (2012). Bird Distribution in Biotopes of Open Agricultural Lands in Breeding Season. Vestnik zoologii, 46(1), 41–44 [in English].
Bolnykh, S.I. (2011). Nekotorye zakonomernosti formirovanija gnezdovogo naselenija polevogo zhavoronka (Alauda arvensis) na sel’skohozjajstvennyh zemljah Lipeckoj oblasti [Some conformities of formation of the nested population of the Alauda arvensis on the agricultural landscapes of Lipetsk region]. Vestnik TGPU — Tomsk State Pedagogical University Bulletin, 5 (107), 91–96 [in Russian].
Oparin M.L. et al. (2015). Dinamika struktury gnezdovogo naselenija zhavoronkov (Alaudidae, Aves) v polupustyne saratovskogo Zavolzh’ja [Structure dynamics of the breeding population of larks (Alaudidae, Aves) in a semidesert of the Saratov Trans-Volga region]. Povolzhskij jekologicheskij zhurnal — Povolzhskiy Journal of Ecology, 3, 277–293 [in Russian].
Didem Ambarlı, C. Can Bilgin. (2014). Effects of landscape, land use and vegetation on bird community composition and diversity in Inner Anatolian steppes. Agriculture, Ecosystems and Environment, 182, 37–46 [in English].
Andryushchenko, Yu.A., Chernichko, I.I., Kinda, V.V. & Popenko, V.M. (2006). Rezultaty pervogo bolshogo ucheta zimuyushchikh ptits v zonalnykh landshaftakh yuga Ukrainy [Results of the first large census of wintering birds in zonal landscapes of South Ukraine] Branta — Branta, 9, 123–149. [in Ukrainian].
Andryushchenko, Yu.A., Diadicheva, E.A. & Popenko, V.M. (2015). K kharakteristike vesennego naseleniya ptits sukhostepnoy podzony Ukrainy v predelakh mezhdurechya Dnepra i Molochnoy [To the characteristic of spring population of birds of the dry steppe subzone of Ukraine within the Dnipro and Molochna interfluve]. Berkut — Berkut, 24 (2), 77–86 [in Ukrainian].
Andryushchenko, Yu.O., et al. (2019). Current status of Anserinae wintering in Azov–Black Sea region of Ukraine. Vestnik Zoologii, 53 (4), 297–312 [in Ukrainian].
Koshelev, O.I., Koshelev & V.O., Fedushko, M.P., Zhukov, O.V. (2019). Riznomanittja ughrupovanj ta indykatorni plejady ptakhiv pryrodnykhj antropoghenno transformovanykh landshaftiv Pivdnja ta Pivdennogho skhodu Ukrajiny. [The bird communities diversity and indicator groups of natural and anthropogenic landscapes of the South and South-east of Ukraine]. Agrology, 2 (4), 229–240 [in Ukrainian].
Havrielenko, V.S. (2011). Ptitsy «Krasnoy knigi Ukrainy» v ekosistemakh Biosfernogo zapovednika «Askaniya-Nova» [Birds of the Red Book of Ukraine in the ecosystems of the Biosphere Reserve «Askania-Nova»]. Ridkisni y znykaiuchi ptakhy Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomoria: zbirka naukovykh prats — Rare and endangered birds of the North-Western Black Sea coast: a collection of scientific works, 18–25 [in Ukrainian].
Havrylenko, V.S. & Mezinov, O.S. (2013). Rol Velykoho Chapelskoho podu v zberezhenni bioriznomanittia navkolovodnykh ptakhiv Dniprovsko-Molochnianskoho mezhyrichchia [The role of the Great Chapelsky depression in the conservation of biodiversity of aquatic birds of the Dnipro-Molochnya interfluve]. Ekolohiia vodno-bolotnykh uhid i torfovyshch (zbirnyk naukovykh statei) — Ecology of wetlands and peatland, 35–40 [in Ukrainian].
Havrylenko, V.S. & Lystopadsky, M.A. (2016). Transformatsiia ornitokompleksiv pryrodnoho yadra i sumizhnykh terytorii Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» [Transformation of natural ornithocomplexes of the natural core area and adjacent territories to the Biosphere reserve «Askania-Nova»]. Visti Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» — News Biosphere Reserve «Askania-Nova», 18, 98–115 [in Ukrainian].
Havrylenko, V.S., Lystopadsky, M.A., Mezinov, O.S. & Сhegorka, Р.Р. (2013). Novi znakhidky ridkisnykh vydiv ptakhiv na terytorii Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» ta v yoho rehioni [New records of rare species of birds in Biosphere Reserve «Askania-Nova» and in its region]. Visti Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» — News Biosphere Reserve «Askania-Nova», 15, 267–269 [in Ukrainian].
Havrylenko, V.S. & Starovoitova, T.V. (2018). Osobennosti vesenney migratsii serogo zhuravlya Grus grus (Linnaeus, 1758) cherez Biosfernyy zapovednik «Askaniya-Nova» i sopredelnye territorii v 2018 godu. [Features of the spring migration of the Eurasian Crane through Askania-Nova Biosphere Reserve and adjacent areas in 2018]. Informatsionnyy byulleten RGZh Yevrazii — Newsletter of the Crane Working Group of Eurasia, 14, 32–35 [in Russian].
Havrylenko, V.S. & Starovoitova, T.V. (2020). Pody mezhyrichchya Dnipro — Molochna yak vazhlyvi oseredky zberezhennya ptakhiv Chervonoyi Knyhy Ukrayiny. [Depressions of Dnipro — Molochna interfluves as important centres of birds’ conservation of the Red book of Ukraine]. Ahroekolohichnyy zhurnal –Agroecological journal, 3, 13–25 [in Ukrainian].
Bibbi, K., Dzhons, M. & Marsden, S. (2000). Metody polevyh jekspedicionnyh issledovanij. Issledovanija i uchety ptic. [Field research methods. Research and counts of birds]. Moscow [in Russian].
Ravkin, E.S. & Chelincev, N.G. (1990). Metodicheskie rekomendacii po kompleksnomu marshrutnomu uchetu ptic [Methodical recommendations for integrated route counting of birds]. Moscow [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
