ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ТОМАТІВ І ПЕРЦЮ ЗА ОБРОБКИ ЕКСТРАКТАМИ КОРЕНЯ ХРОНУ
DOI:
https://doi.org/10.15673/2073-8684.31/2015.44277Ключові слова:
tomato, pepper, storage, quality, weight loss, extract, horseradish rootАнотація
Досліджено вплив обробки плодів томата і перцю екстрактами кореня хрону на їх збереженість. Вплив водних екстрактів хрону призводить до пригнічення росту бактерій і пліснявих грибів, а також пригнічення спороношення у грибів, що свідчить про бактерицидну, бактеріостатичну та фунгіцидну дію екстракту. Крім того, водні екстракти кореня хрону містять біологічно активні речовини, які проявляють антиоксидантну активність. Максимальна кількість поліфенолів та активність ферментів пероксидази та супероксиддисмутази – при співвідношенні коренів хрону та води 1:1, де клітинний сік кореня хрону у найвищій концентрації. Виявлено поліноміальний характер зниження концентрації біологічно активних речовин. За дії екстрактів кореня хрону спостерігається зменшення середньодобового природного убутку маси томатів в 1,15 – 1,36 рази та перцю в 1,12 – 1,13 рази. Двофакторним аналізом залежності середньодобових втрат маси від гібриду перцю та варіанту обробки доведено, що при значимому впливі сортової специфіки, найбільше впливає на природний убуток маси саме застосування екстрактів кореня хрону. Для підвищення виходу стандартної продукції, оптимальним є екстракт кореня хрону у співвідношенні сировини та екстрагенту 1:2. Використання такого екстракту дозволяє подовжити термін зберігання томатів на 15 діб, перцю на 4 доби без скорочення виходу стандартної продукції.
Посилання
Wismer, W., Hodges, D. (2003). Low temperature as a causative agent of oxidative stress in postharvest crop. Postharvest oxidative stress in horticultural crops. New York.: Food Products Press, 55–68.
Hodges, D., DeLong, J. (2007). The relationship between antioxidants and postharvest storage quality of fruits and vegetables. Stewart Posthar. Rev., 3, 1–9.
Wang, C. (2010). Alleviation of chilling injury in tropical and subtropical fruits. Acta horticulturae, 864, 267–273.
Prіss O., MalkIna, V., Kalitka, V. (2014). Integralne otsinyuvannya antioksidantnogo statusu plodovih ovochiv. Vostochno-evropeyskiy zhurnal peredovih tehnologiy, 5/11(71), P. 38–41.
Priss, O., Kalytka, V. (2014). Enzymatic antioxidants in tomatoes and sweet bell pepper fruits under abiotic factors. Ukrainian Food Journal, 3, 505–516.
Aleksandrova, E., Orlova, M., Neyman, P. (2006). Izuchenie peroksidaznoy aktivnosti ekstraktov iz korney i kornevischa hrena i ee stabilnosti k razlichnyim vozdeystviyam. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 2. Himiya, 47, 350–352.
Kopyra, M., Gwóźdź, E. (2003). Antioxidant enzymes in paraquat and cadmium resistant cell lines of horseradish. Biological Letters, 40, 61–69.
Zhukevich O. (2013). Fitontsidna aktivnist roslinnoyi sirovini. Prodovolcha IndustrIya APK, 2, 21–24.
Kulakov, A. (2011). Farmakologicheskaya harakteristika hrena obyiknovennogo korney soka suhogo: avtoref. dis. na soiskanie stepeni kand. med. nauk: spets. 14.03.06 „Farmakologiya, klinicheskaya farmakologiya” – Chelyabinsk, –– 22 p.
PrudnIkova T.I. (2001). Tovaroznavcha otsinka gomogennih fitodobavok z hronu, vigotovlenih za dopomogoyu kriogennogo podribnennya: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. tehn. nauk: spets. 05.18.15 „Tovaroznavstvo harchovih produktiv”. Harkiv, 19 p.
Majewska, A., Bałasińska, B., Dąbrowska, B. (2004). Antioxidant properties of leaf and root extract and oil from different types of horseradish (Armoracia rusticana Gaertn.). Folia Horticulturae, 16 (1), 15–22.
Cirimbei M., Dinică R., Gitin L, Vizireanu C. (2013). Study on herbal actions of horseradish (Armoracia rusticana) / Journal of agroalimentary processes and technologies., 19, 111–115.
L. Tomsone, Z. Kruma, R. Galoburda, F. Dimins, V. Kreicbergs. (2013). 2nd International conference on nutri-tion and food sciences IPCBEE, 53, 6–10.
Li, X., Kushad, J. (2004). Correlation of glucosinolate content to myrosinase activity in horseradish (Armoracia rusticana). Agric. Food Chem., 52, 6950 – 6955.
Kosson, R., Horbowicz, M. (2008). Effect of long term storage on some nutritive сomponents and isothiocyanates сontent in roots of two horseradish types. Vegetable crops research bulletin, 69, 155–164.
Zemlyanuhin, A. (1985). Malyiy praktikum po biohimii : [uchebnoe posobie], Voronezh : VGU, 128.
Pat. 2144674 Rossiyskaya Federatsiya, MPK7 G 01 N33/52, G 01 N33/68. Sposob opredeleniya antioksidantnoy aktivnosti superoksiddismutazyi i himicheskih soedineniy / Sirota T. V.; zayavitel i patentoobladatel Sirota T.V. – №99103192/14; zayavl. 24.02.1999; opubl. 20.01.2000, Byul. №2.
Skaletska, L., Podpryatov, G., Zavadska, O. (2006). Osnovi naukovih doslidzhen zi zberigannya ta pererobki produktsiyi roslinnitstva. K.: NAU, 202.
Priss O.P., Zhukova V.F. (2009). Vplyv obrobky bakterytsydno-antyoksydantnym preparatom Khr+D+L na rozvytok mikroorhanizmiv pry zberihanni pomidora. Zbirnyk naukovykh prats UDAU, 71, 159–166.
Ryabinina, E., Zotova, E., Vetrova, E. (2011) Novyiy podhod v otsenke antioksidantnoy aktivnosti rastitelnogo syirya pri issledovanii protsessa autookisleniya adrenalina. Himiya rastitelnogo syirya, 3, 117–121.
