Дослідження повторюваності катастрофічних весняних водопіль на території України

Анотація

В статті представлені результати аналізу історичних даних про визначні паводки і водопілля катастрофічного характеру, оцінено їх повторюваність в історичному контексті і на сучасних даних. Показано, що як за даними вітчизняних вчених, так й за результатами оцінок міжнародних організацій (Centre for Research on the Epidemiology of Disasters, World Meteorological Organization), для території України найбільша повторюваність небезпечних природних явищ (51,9%) припадає на паводки різного походження. Проаналізовано найбільш тривалі часові ряди максимального стоку весняного водопілля на рівнинних річках України, виконано опис катастрофічних, багатоводних і маловодних водопіль. Проведений аналіз підтвердив можливість віднесення водопілля 1932 та 1970 років до категорії катастрофічних за масштабом території, які вони охоплювали – так водопілля 1932 року відмічене в басейнах Дніпра, лівобережжя Дністра, Південного Бугу та Сіверського Дінця, а 1970 року – практично за всією територією басейну Дніпра, а також на річках Приазов’я. В цілому ж найбільш багатоводними за тривалий період спостережень, як за загальним об’ємом весняного стоку, так і за максимальними витратами води водопілля в Україні формувалися у 1932, 1942, 1947, 1956, 1960, 1963, 1970, 1971, 1978, 1979, 1980, 1986, 1988, 1994 рр., а маловодні весни припадали на 1944, 1950, 1954, 1962, 1965, 1969, 1975, 1976, 2007, 2008, 2009, 2014, 2015 рр. Аналіз тенденцій у рядах річних максимумів в умовах змін клімату показав їх неоднорідність за територією України, а саме на лівобережжі Дніпра та в басейні Сіверського Дінця спостерігається тенденція до більш ранніх дат сніготанення та проходження водопілля, в той час, коли на решті території навпаки – наявна тенденція до збільшення випадків зимових паводків замість весняних водопіль.