Можливості вдосконалення екологічного моніторингу опадів у місті (на прикладі Луцька)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2019-50-16Ключові слова:
опади, урбоекосистеми, просторовий розподіл, екологічний моніторинг, кислотність опадів, мінералізація опадів, пункт контролю, ЛуцькАнотація
Розглянуто можливості удосконалення системи екологічного моніторингу атмосферних опадів у місті в процесі створення недержавної мережі пунктів спостереження за кількісними фізико-хімічними показниками, що характеризують динаміку їх випадання, суми, кислотність, мінералізацію. Проаналізовано сучасну організацію системи моніторингу атмосферних опадів та їх хімічного складу. Подано аналіз наукових публікацій, присвячених питанню спостережень за фізико-хімічними параметрами опадів в контексті їх впливу на екологічний стан навколишнього середовища.
Описано результати власних спостережень за такими показниками, як кислотність, мінералізація та суми опадів у місті Луцьку. Виявлено окремі просторові та сезонні відмінності розподілу цих показників. Вказані окремі недоліки існуючої системи державного моніторингу, що здійснюється гідрометеорологічними підрозділами, і виділено критерії створення удосконаленої схеми локального моніторингу дощових вод.
Обґрунтовуються принципи розміщення постів спостережень по відношенню до районів житлової і промислової забудови. Описано особливості програми моніторингу показника рН опадів: зокрема, вказано на необхідність врахування ряду супутніх факторів (температури дощової та талої снігової води, загальної мінералізації, тривалості випадання опадів). Розглянуто перспективи і можливості впровадження пропонованої системи моніторингу та її автоматизації. Представлені розроблені авторами карти розподілу кислотності опадів у місті Луцьку, картосхему локальної моніторингової мережі. Оцінено можливість автоматизації пунктів контролю атмосферних опадів, окреслено перспективи використання зібраної таким чином інформації для науковців, а також у практичній сфері (міські комунальні служби, транспортні служби, ремонтні підрозділи по обслуговуванню електромереж).
Запропонована схема розміщення постів екологічного моніторингу кислотності та інших супутніх показників, що характеризують хімічний склад атмосферних опадів, була розроблена із урахуванням переважаючого напрямку надходження повітряних мас, рози вітрів, а також специфіки міської забудови та розміщення промислових зон у обласному центрі. Встановлення в межах міста відповідно обладнаних пунктів мережі екологічного моніторингу дасть змогу оперативно відстежувати та аналізувати важливі показники якості оточуючого середовища. Це сприятиме, в тому числі, і покращенню якості життя людей, що проживають в місті.
Посилання
Granat, L. (1972). On the relation between pH and the chemical composition in atmospheric precipitation. Tellus, 24(6), 550-560.
Morgan, J. J. (1982). Factors governing the pH, availability of H+, and oxidation capacity of rain. In Atmospheric chemistry Springer, Berlin, Heidelberg, 17-40.
Bogan, R. A., Ohde, S., Arakaki, T., Mori, I., & McLeod, C. W. (2009). Changes in rainwater pH associated with in-creasing atmospheric carbon dioxide after the industrial revolution. Water, air, and soil pollution, 196(1-4), 263-271.
Kakareka S., Belkovych O., Chuduk V. (2010). Izuchenye khymycheskoho sostava atmosfernyh osadkov i snezhnoho pokrova na urbanyzyrovannykh terrytoryjakh (na prymere h. Mynska) [The study of the chemical composition of precipitation and snow cover in urban areas (by example of Minsk city)]. Vestnyk BGU, Ser. 2., 1, 90-94.
Kozeruk B. (2014). Chemical composition of precipitation and snow cover in the Republic of Belarus. Available at : http://rad.org.by/articles/vozduh/ezhegodnik-sostoyaniya-atmosfernogo-vozduha-2017-god/himicheskiy-sostav-atmosfernyh-osadkov.html.
Budak I., Dyachuk V., Nikolayeva N. (2007). Map of precipitation acidity. – National atlas of Ukraine : e-version (DVD), Kyiv, SSPE "Kartographia".
Ohlyad stanu zabrudnennya navkolyshn'oho pryrodnoho seredovyshcha na terytoriyi Ukrayiny za danymy sposterezhen' hidrometeorolohichnykh orhanizatsiy u 2016 roci. [Review of the environmental pollution in Ukraine according to observations of hydrometeorological organizations in 2016]. Available at : http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=u_zabrud&f=ukraine&p=1.
Sawicka-Kapusta, K., Zakrzewska, M., Gdula-Argasi, J., & Byd, G. (2005). Air pollution in the base stations of the environmental integrated monitoring system in Poland. WIT Transactions on Ecology and the Environment, 82, 465-475.
Kosovets-Skavronska O.O. (2010). Wet deposition of chemical substances in Ukraine and estimation of its contribu-tion to the formation of chemical composition of river water. – Manuscript. Kyiv National Taras Shenchenko Uni-versity, Kyiv, 20.
Khilchevsky V, Kurilo S. (2016). Сhemical composition of precipitation in Ukraine and its anthropogenic compo-nent. Hydrology, hydrochemistry and hydroecology: The scientific collection, 4(43), 63-74.
Lee, J. Y., Bak, G., & Han, M. (2012). Quality of roof-harvested rainwater–comparison of different roofing materi-als. Environmental Pollution, 162, 422-429.
Yaziz, M. I., Gunting, H., Sapari, N., & Ghazali, A. W. (1989). Variations in rainwater quality from roof catchments. Water research, 23(6), 761-765.
Tanner, P. A. (1999). Relationships between rainwater composition and synoptic weather systems deduced from measurement and analysis of Hong Kong daily rainwater data. Journal of Atmospheric Chemistry, 33(3), 219-240.
GIOŚ. (2017). Stan środowiska w Polsce. Sygnały 2016. Warszawa. 86.
Fedoniuk M. (2013). Do pytannya udoskonalennya systemy derzhavnoho ekolohichnoho monitorynhu stanu at-mosfernoho povitrya [On the issue of improving the state system of air environmental monitoring] Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, 2. Available at : nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2013_2_6.
Dzyublyuk T. Kovalchuk I. (ed.), Koltun O. (2005). Geoekologichny monitoryng Khmelnytskoyi urbosystemy [Geo-ecological monitoryng of Khmelnytsk urbosystem]. Lviv, 108.
Laquer, F. C. (1990). An intercomparison of continuous flow, and automatically segmenting rainwater collection methods for determining precipitation conductivity and pH. Atmospheric Environment. Part A. General Topics, 24(9), 2299-2306.
Fedoniuk V., Ivantsiv V, Fedoniuk M., Ivantsiv O. (2016). Environmental state mapping of air basin town Lutsk based on lichen indication. Chasopys kartografiyi [Magazine of cartography], № 16, 259-271. Available at: map-times.inf.ua/CH_16/24.pdf.
Deletic, A. (1998). The first flush load of urban surface runoff. Water research, 32(8), 2462-2470.
Geretsun G., Masikevich Yu. (2013). An analysis of the risk-forming factors of atmospheric precipitations in Сhernivtsi. Ekologichna bezpeka [Ecological safety], 2(16), 40-43.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Mykola Ananiyovych Fedoniuk, Vitalina Volodymyrivna Fedoniuk, Vasyl Volodymyrovych Ivantsiv
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
