Палеогеографічний аналіз поширення вапняного нанопланктона в піздній крейді півдня України
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2015-42-06Ключові слова:
вапняковий нанопланктон, крейдовий період, палеогеографія, південь УкраїниАнотація
На протязі ранньої крейди досліджувана територія мала відкритий доступ до тетичних водних мас і була закрита з півночі, що призвело до розвитку теплолюбивої нанофлори. Зокрема, широкий розвиток отримали нанокононуси, невідомі в бореальних відкладах.
В результаті альбскої трансгресії, починаючи з сеномана відкривається доступ до бореальних водних мас, що призводить до появи в нанокомплексах одиничних представників холодноводних спільнот.
Найбільший вплив відчувають північні частини вивченої області: на північному заході спостерігається порівняно незначне проникнення бореальних видів через північну Європу і на північному сході через Кінсько-Ялинську западину встановлюється зв'язок з більш холодними водами.
На півдні території, в Гірському Криму, в верхньокрейдових відкладах попадаються одиничні тропічні види.
Посилання
Baraboshkin, E.Yu., Naydin, D.P., Benyamovskiy, V.N., German, A.B., Ahmetev, M.A. (2007). Prolivyi Severnogo polushariya v melu i paleogene. M., Izd-vo geologicheskogo f-ta MGU, 182.
Dmitrenko, O.B. (1978). Stratigraficheskoe raspredelenie kokkolitov v verhnemelovyih otlozheniyah Prikaspiyskoy vpadinyi. Byul. MOIP. Otd.geol., 53, 6, 91-100.
Lebedeva, N.K., Aleksandrova, G.N., Shuryigin, B.N., Ovechkina, M.N., Gnibidenko, Z.N. (2013). Paleontologicheskaya i magnitostratigraficheskaya harakteristika verhnemelovyih otlozheniy, vskryityih skvazhinoy 8 Russko-Polyanskogo raoyna (yug Zapadnoy Sibiri). Stratigrafiya. Geol. Korrelyatsiya, 21, 1, 43-73.
Matveev, A.V. (2007). Izvestkovyiy nanoplankton kelloveya - oksforda razreza Dubki (Saratovskoe Povolzhe). Yurskaya sistema Rossii: problemyi stratigrafii i paleobiogeografii. Yaroslavl, 160.
Matveev, A.V., Shumenko, S.I. (2000). Sravnitelnyiy analiz izvestkovogo nanoplanktona na granitse mel-paleogen severnoy i yuzhnoy okrainyi vostochnogo Peritetisa. Algologiya, 10, 3, 332-335.
Ovechkina, M.N. (2007). Izvestkovyiy nannoplankton verhnego mela (kampan i maastriht) yuga i vostoka Russkoy plityi. Tr.Paleont in-ta, 288, 352.
Shumenko, S.I., Stetsenko, V.P. (1978). Izvestkovyie nanofossilii v verhnemelovyih otlozheniyah Kryima. BMOIP, otd.geol, 53, 1, 130-137.
Bukry, D. (1973). Phytplankton stratigraphy, DSDP, Leg 20, Western Pacific Osean. Init. Rep. DSDP, 20, 307-317.
Erba, E., Covington, J.M. (1992). Calcareous nannofossil biostratigraphy of Mesozoic sediments recovered from the Western Pacific, Leg. 129. Proc. ODP, Sci.Res., 129, 179-187.
Muttelrose J. (1996). Calcareous nannofossil paleogeography of the Early Cretaceous of NW Europe. Mitt. Geol.-Palaontol. Inst. Univ. Hamburg, 77, 291-313.
Worsley, T, Martini, E. (1970). Late Maastrichtian nannoplankton provinces. Nature, 225 (5239), 1242-1243.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 A. V. Matveyev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
