Калінін О.В. Перспективність диверсифікації на сучасному етапі економічного розвитку

Анотація

У статті розглядається одна з самих часто вживаних стратегій розвитку діяльності підприємства - диверсифікація. У роботі вивчені переваги і недоліки таких стратегій диверсифікації як диверсифікація в незв'язані галузі, відновлення, економія, реструктуризація портфеля та ін. Особливо відмічена стратегія багатонаціональної диверсифікації, що дозволяє компаніям скоординовано інвестувати в розробки, що проводяться на міжнародному рівні і отримувати значні переваги в умовах глобальної конкуренції. Стратегії диверсифікації не є взаємовиключними, можуть використовуватися комбіновані залежно від індивідуальних характеристик компанії для посилення її конкурентних позицій, служити основою розвитку її інноваційної діяльності. Виявлений важливий компонент управління диверсифікацією інноваційної компанії - аналіз розриву між поточним станом компанії і її стратегічними планами по розвитку, «гeп-аналiз», що дістав назву, або «аналіз розривів», за допомогою методів якого компанія здатна організовувати пошук шляхів для досягнення поставлених цілей і визначати необхідні ресурси і підходи. Були визначені різні аспекти цієї стратегії, а також її практичне застосування в господарській діяльності - у вигляді створення диверсифікованих компаній - конгломератів. У статті представлені позитивні і негативні сторони проведення диверсифікації бізнесу у рамках однієї компанії. Автором були виділені основні напрями проведення успішної диверсифікації. Яка б понизила фінансові втрати від переорієнтації, а також виходу на нові ринки збуту і сегменти діяльності. Також були представлені статистичні дані про фінансовий стан найбільших світових конгломератів, як прикладу ефективності проведення диверсифікації