ВІД КОМПАРАТИВІСТИКИ ДО ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ В АНАЛІЗІ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (на матеріалі камерно-інструментальної музики України кінця XX - початку XXI століття)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2016.148214Ключові слова:
теорія інтермедіальності, інтермедіальний аналіз музичних творів, інтермедіальна си- нергія, синтез мистецтв, камерно-інструментальна музика УкраїниАнотація
Метою роботи є розкриття методологічної доцільності та доведення придатності інтермедіального аналізу в комплексному дослідженні творів музичного мистецтва (на матеріалі української камерно-інструментальної музики кінця XX - початку XXI століття). Методологія. У роботі було застосовано порівняльно-текстологічний та інтермеді- альний аналіз - у вивченні структурно-композиційної, образно-змістовної будови творів камерно-інструментального мистецтва. Наукова новизна дослідження сформульована у таких положеннях: виявлено специфіку інтермедіально- сті у кореляції з феноменами інтертекстуальності (паратекстуальності), синтезу мистецтв та конкретизовано межі функціонування даних явищ; введено теорію інтермедіальності у музикознавчий дискурс; обгрунтовано доцільність інтермедіальної стратегії аналізу творів музичного мистецтва; окреслено перспективи інтермедіальних досліджень явищ музичного мистецтва. Висновки. Специфіка інтермедіальності полягає у тому, що вона є процесом синергетичним, який виникає лише у взаємодії як мінімум двох семіотичних кодів і лише у ситуації моносеміотичної їх презентації, що стає можливою завдяки застосуванню специфічного прийому організації музичного тексту, а саме перекодування за допомогою універсальної мови музичного мистецтва композиційних, структурних, сюжетно-номінативних ознак тексту-референта іншого семіотичного ряду. З огляду на доведений факт існування інтермедіального виміру камерно-інструментальних творів (на прикладах творів К. Цепколенко "Нічний преферанс" та С. Зажитька "Епітафія маркізу де Саду") застосування інтермедіальної стратегії аналізу щодо творів музичного мистецтва є обгрунтовано доцільним. Постає завдання розробки типології системи інтермедіальних зв'язків з урахуванням спектру семіотичних сполучень різних медіа, що значно б поглибило розуміння феномена інтермедіальності та виявило б його багаторівневість. Інтермедіальний аналіз може увійти до методології філософії музичного аналізу як один з інструментів комплексного розгляду проблем організації музичної матерії композицій, у т.ч. і синтетичних макропросторових акцій/вистав нового типу, при дослідженні таких рівнів музичної бутгєвості, як: сфера становлення внутрішньомузи- чної смисловиразності і конструктивності та простір соціокультурного освоєння артефактів музичного мистецтва.
Посилання
Берегова О. М. Тенденції постмодернізму в камерних творах українських композиторів 80-90-х рр. XX сторіччя: дис. ... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О. М. Берегова. - К., 2000. - 204 с.
Борисова И. Е. Интермедиальный аспект взаимодействия музыки и литературы в русском романтизме : дисс. канд. культурологии: 24.00.01 "Теория культуры" / И. Е. Борисова. - СПб., 2000. - 251 с.
Вежвенць I. Роль синтезу мистецтв у створенні музичних портретів Ф. Пуленка (на прикладі вокального циклу "Le Travail du Peintre", вірші Поля Елюара) / I. Вежвенець // Культурно-мистецьке середовище творчість та технології : матеріали IX Міжнар. наук-творч. конф., Київ, 21 квітня 2016 р. - К.: НАКККіМ, 2016. - С. 51-54.
Ильин И. П. Некоторые концепции искусства постмодернизма в современных зарубежных исследованиях / И. П. Ильин. - М., 1988. - 28 с.
Каган М. С. Перспективы развития гуманитарных наук в XXI веке / М. С. Каган // Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века : сб. материалов Междунар. научи. конф., Санкт-Петербург, 18 мая 2001 г. - Серия «Symposium», Вып. 12. - СПб., 2001. - С. 9-14.
Крицька І. О. Особливості творчого мислення К. Штокгаузена: серіальність, музичний час, метод медіації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 "Музичне мистецтво" / І. О. Крицька. - К., 2008. - 19 с.
Просалова В. А. Інтермедіальні аспекти новітньої української літератури : Монографія / Віра Андріївна Просалова. - Донецьк : ДонНУ, 2014. - 154 с.
Рубинская Е. С. Музыкальность литературы в системе интсрмсдиальных явлений / Е. С. Рубинская // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: "Філологія". - X., 2013. - Вип. 69 (№ 1080). - С. 22-25.
Суханцева В. К. Музыка как мир человека. От идеи вселенной - к философии музыки : Монография / В. К. Суханцева. - К. : Факт, 2000. - 176 с. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.countries.ru/ library/music_culture/mkm.htm.
Тишунина Н. В. Методология интермедиального анализа в свете междисциплинарных исследований / Н. В. Тишунина // Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века / Материалы международной научной конференции. - Серия "Symposium". - Вып. № 12. - СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. - С. 149-154.
Чібалашвілі А. О. Концептуальний синтез у сучасній українській художній культурі (на матеріалах камерної музики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознав. : спец. 26.00.01 "Теорія та історія культури" / А. О. Чібалашвілі. - К., 2015. - 16 с.
Arvidson, Mats Music and Musicology in the Light of Intermediality and Intermedial Studies / Mats Arvidson // Swedish Musicological Society's Internet Publication STM-Online. - 2012. - Vol. 15. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://musikforskning.se/stmonline/vol_15/arvidson/index. php?menu=3
Hansen-Love A. A. Intermedialitat und Intertextualitat: Probleme der Korrelation von Wort- und Bildkunst- am Beispiel der Russischen Modeme / A. A. Hansen-Love // Dialog der Texte. Hamburger Kolloquium zur Intertextualitat: Wiener Slawistischer Almanach. - Wien, 1983. - Sonderbd. 11. - P. 291-360.
Muller J. E. Intermedialitat: Formen moderner kultureller Kommunikation / J. E. Muller. - Munster: Nodus Publikationen, 1996. - 335 s.
Scher St. P. Verbal Music in German Literature / Steven Paul Scher. - New Haven: Yale University Press, 1968. - 181 p.
Wolf W. Musicalization of Fiction: A Study in the Theory and History of Intermediality / W. Wolf. - Amsterdam: Rodopy, 1999. - 272 p.
Beregova O. M. (2000). Postmodern trends in chamber works of Ukrainian composers of the 80 -90's. XX century. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Borisova I. E. (2000). Intermedial aspect of the interaction of music and literature in Russian romanticism. Candidate's thesis. Saint-Petersburg [in Russian].
Vezhvents I. (2016). The role of the interarts synthesis in creating of musical portraits of F. Poulenc (for example of vocal cycle "Le Travail du Peintre", poetry by Pol Elyuar). Proceedings of the IX International Conference "Cultural environment: creativity and technology", (pp. 51-54), Kyiv [in Ukrainian].
Ilyin I. P. (1988). Some concept of postmodernism art in contemporary foreign studies. Moscow [in Russian].
Kagan M. S. (2001). Prospects for the development of the humanities in the twenty-first century. Proceedings of the International Conference "The methodology of the humanities in the future of the XXI century" (ser. "Symposium", issue 12), (pp. 9-14). Saint-Petersburg [in Russian].
Krytska I. O. (2008). Features of creative thinking by K. Shtokhauzen: serials, musical time, a method of mediation. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Prosalova V. A (2014). Intermedial aspects of modern Ukrainian literature. Donetsk: Donetsk National University [in Ukrainian].
Rubinskaya E. S. (2013). Musicality of literature in the system of intermedial phenomena. Journal of V. N. Karazin's Kharkov National University. Issue 69 (1080), 22-25 [in Russian].
Sukhantceva V. K. (2000). Music as a man's world. From the idea of the universe - to the philosophy of music. Kyiv: Fact [in Russian].
Tishunina N. V. (2001). Methodology of intermedial analysis in the light of interdisciplinary research. Proceedings of the International Conference "The methodology of the humanities in the future of the XXI century" (ser. "Symposium", issue 12), (pp. 149-154). Saint-Petersburg [in Russian].
Chibalashvili A. O. (2015). Conceptual synthesis in the Modern Ukrainian artistic culture (based on chamber music). Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Arvidson M. (2012) Music and Musicology in the Light of Intermediality and Intermedial Studies. Swedish Musicological Society's Internet Publication STM-Online, Vol. 15. Retrieved from http://musikforskning.se/stmonline/ vol_15/arvidson/index. php?menu=3
Hansen-Love A. A. (1983). Intermedialitat und Intertextualitat: Probleme der Korrelation von Wort- und Bildkunst- am Beispiel der Russischen Modeme. Dialog der Texte. Hamburger Kolloquium zur Intertextualitat: Wiener Slawistischer Almanach, Sonderbd. 11, 291-360 [in German].
Muller J. E. (1996). Intermedialitat: Formen moderner kultureller Kommunikation. Munster: Nodus Publikationen [in German].
Scher St. P. (1968). Verbal Music in German Literature. New Haven: Yale University Press [in English].
Wolf W. (1999). Musicalization of Fiction: A Study in the Theory and History of Intermediality. Amsterdam: Rodopy [in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
