СТАНОВЛЕННЯ СІМЕЙНОЇ МОРАЛІ У ПРАВОВІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2016.148412Ключові слова:
культура, звичаєве право, правова культура, сім’я, сімейна мораль, моральні цінності, родинні обов’язкиАнотація
Метою статті є аналіз становлення сімейної моралі в її органічному зв’язку з феноменом правової культури України у хронологічних рамках від доби домінування звичаєвого права до системи сучасного сімейного. Методологія дослідження полягає в застосуванні аналітичного та історико-хронологічного методів у виявлення історичної закономірності динаміки правової культури України; компаративний метод застосований для виявлення та порівняння сутнісних характеристик сімейної моралі в контексті інституту сімейного права в різні історичні періоди. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі теоретичних трактувань та історичних явищ поняття сімейної моралі в нерозривній єдності процесу еволюційного становлення правової культури, що позначено зростаючим закономірним інтересом до проблеми сімейної моралі у правовій культурі України. Висновками роботи є твердження, що у нормах традиційної моральної і правової культури відображаються суспільні потреби і цінності не лише в рамках конкретних партикулярних ситуацій, а й у загальному контексті народного культурно-історичного досвіду. Народна мораль послідовно зорієнтовує на сумлінне ставлення до сімейно-шлюбних прав і обов'язків та піклування про розбудову цієї сфери громадського побуту на засадах взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги.
Посилання
Антонович В. Українські міста / В. Антонович // Розвідки про міста і міщанства на Україні-Руси в XVI-XVIIІ ст. – Львів: друкарня НТШ, 1904. – Ч.2. – Т. 24. – С.309-383.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Уклад. і голов. Ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. – 1728 с.
Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А.А.Грицанов. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001. – 1312 с.
Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців XIX – початку XX століття / Гримич М. В. – К. : Арістей, 2006. – 560 с.
Зшиток Н. Праслов’янська і давньоруська лексика в українських лемківських говорах (на матеріалі прізвищ лемків ХУІІІ ст.) / Н. Зшиток // Проблеми слов’янознавства. – 1999. – Вип. 50. – С. 86-90.
Левицкий О.И. Черты семейного быта в Юго-Западной Руси в ХУІ-ХУІІ вв. / О.И. Левицкий //Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссиею для разбора древних актов.– Ч. VIII. – Т. III: Акты о брачном праве и семейном быте в Юго-Западной Руси в ХУІ-ХУІІ вв. – К., 1909. – С. 1-120.
Білик Б. "Повість временних літ" про культуру і звичаї східних слов’ян // Історія української культури: Зб. Матеріалів і документів / упоряд.: Б. Білик, Ю. Горбань, Я. Калакура, та ін../ За ред. С. Клапчука, В. Остапчука. – К.: Вища школа, 2000. – 607 с.
Січинський В. Чужинці про Україну / В. Січинський. – Львів: Слово, 1991. – 96 с.
Франко І. Мислі о еволюції в історії людськості / І. Франко // Франко І. Зібрання творів у 50 томах. – Т. 45. – Філософські праці. – К.: Наукова думка, 1986. – С.87-135.
Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства / Ф. Энгельс // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. Т.21. М.: Политиздат, 1986. – С.6212.
Antonovich, V. (1904). The Ukrainian cities. Exploration of the city and town dwellers in the Ukraine- Russia in the XVI-XVIIIth centuries (Ch.2, Vol. 24), (pp. 309-383). Lviv: drukarnya NTSH [in Ukrainian].
Busel, V. T. (compiler and eds.). (2005). The Great Dictionary of the Modern Ukrainian. Kyiv: Irpinj: VTF "Perun [in Ukrainian].
Gritsanov, A.A. (compiler and eds.). (2001).The World Encyclopedia of the Philosophy. Moskva : ACT, Minsk : Harvyest, Sovryemyennyj literator [in Russian]
Hrymych, M.V. (2006). The customary civil law of the Ukrainian in the XIXth – early XXth century. Kyiv: Aristey [in Ukrainian].
Zshytok, N. (1999). Proto-Slavic and Ancient vocabulary in the Ukrainian Lemko dialects (based on the Lemko names in the XVIIIth century. Problemy slovyanoznavstva, 50, 86-90 [in Ukrainian].
Levitsky, O.I. (1909). Features of the family life in the Southwest Russia in the XVI- XVIIth centuries. Archive of the Southwest Russia, published by the Commission for parsing of the ancient acts. (Ch.8, Vol. 3), (pp. 1- 120). Kyiv [in Russian].
Bilyk, B.. Gorbanj, Yu, Kalakura, Ya. and others (Compilers). Klapchuk, S., Ostapchuk V. (Eds.). (2000). "The Tale of the Bygone Years" about the culture and customs of the Eastern Slav. History of the Ukrainian culture: Coll.of Materials and documents. – Kyiv: Vyshcha skola, 2000 [in Ukrainian].
Sichynskyi, V. (1991). The strangers about the Ukraine V. Lviv: Slovo [in Ukrainian].
Franko, I. (1986). Thinks about the evolution in the history of the humanity. Franko, Ivan, Collected works in 50 volumes. (Vol. 45), (pp. 87-135). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Engels, F. (1986). The Origin of the Family, Private Property and the State. Marx K. and Engels F., Works (Vols. 21), (pp. 6-212). Moskva: Politizdat [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
