DOI: https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.180633

СИНЕРГЕТИКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ТА ЕМОЦІЙНО-ЧУТТЄВОГО У ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВОКАЛІСТА

Femiy Mustafayev

Анотація


Мета роботи. У дослідженні висвітлено проблемні питання взаємозв‘язку інтелектуального та емоційно-чуттєвого начал у творчій діяльності вокаліста. Методологія дослідження передбачає застосування емпіричного, системного і структурного методів та синергетичного підходу, що дало можливість охарактери- зувати інтелектуальну та емоційно-суттєву компоненти у їх синергетичній єдності у формуванні вокальної тех- ніки та створенні художніх образів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в українській науці вперше було розглянуто основи творчої діяльності вокаліста з позицій синергетичної єдності інтелектуального та емоційного начал. Висновки. Майстерність вокаліста полягає у створенні художнього образу, робота над яким передбачає володіння вокальною технікою і вмінням втілювати характери та передавати почуття й емоції. Про- фесіоналізм артиста-вокаліста полягає у синергетичному поєднанні інтелектуального та емоційного начал, яке відповідно до сучасних розробок можна окреслити як емоційний інтелект. Формування співацької фонації відбувається через інтелектуальне усвідомлення внутрішніх почуттів та емоційної пам‘яті, які стають основою для навчання вокальній техніці. Створення художнього образу йде через керування власними усвідомленими емоціями та емоціями публіки, які підпорядковані інтелекту.


Ключові слова


академічне вокальне мистецтво; вокальна техніка; художній образ; синергетика; інтелект; емоції; емоційний інтелект

Посилання


Антонюк В. Г. Вокальна педагогіка (сольний спів): підручник. 2-ге вид. Київ: LAT & K, 2012. 192 с.

Аспелунд Д. Л. Развитие певца и его голоса: учебное пособие. 3-е изд., стер. Санкт-Петербург: Лань; Планета музыки, 2017. 178 с.

Барсов Ю. Вокально-исполнительские и педагогические принципы М. И. Глинки. Ленинград: Му- зыка, 1967. 65 с.

Гнидь Б. Історія вокального мистецтва. Київ: НМАУ, 1997. 320 с.

Головащенко М. Олександр Мишуга – король тенорів. Київ: Музична Україна, 2004. 610 с.

Дмитриев Л. Основы вокальной методики. Москва: Музыка, 1968. 673 с.

Емельянов В. Развитие голоса. Координация и тренинг. 6-е изд., стер. Санкт-Петербург: Лань, 2000.

с.

Морозов В. Искусство резонансного пения. Основы резонансной теории и техники. Москва: ИП

РАН, МГК им. П. И. Чайковского, Центр «Искусство и наука», 2002. 496 с.

Юссон Р. Певческий голос. Москва: Музыка, 1974. 261 с.

Юшманов В. И. Певческий инструмент и вокальная техника оперных певцов: дис. д-ра искусст-

воведения: 17.00.02 «Музыкальное искусство». Санкт-Петербург, 2004. 262 c.

Antonyuk, V. G. (2012). Vocal pedagogy (solo singing). 2nd ed. Kyiv: LAT & K [in Ukrainian].

Aspelund, D. L. (2017). The development of the singer and his voice. 3rd ed. St. Petersburg: Lan‘; Planeta muzyki [in Russian].

Barsov, Yu. (1967). Vocal Performing and Pedagogical Principles of M. I. Glinka. Leningrad: Muzyka [in Russian].

Gnyd‘, B. (1997). History of vocal art. Kyiv: NMAU [in Ukrainian].

Golovashchenko, M. (2004). Alexander Mishuga – King of Tenors. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].

Dmitriev, L. (1968). Fundamentals of vocal techniques. Moscow: Muzyka [in Russian].

Emelyanov, V. (2000). Voice development. Coordination and training. 62nd ed. St. Petersburg: Lan‘ [in Russian].

Morozov, V. (2002). Art of resonant singing. Fundamentals of resonance theory and technology. Moscow: IP RAN, MGK im. P. I. Tchaikovskogo, Tsentr «Iskusstvo i nauka» [in Russian].

Yousson, R. (1974). Singing voice. Moscow: Muzyka [in Russian].

Yushmanov, V. I. (2004). Singing Instrument and Vocal Technique of Opera Singers. Doctor‘s thesis. St. Petersburg [in Russian].




Copyright (c) 2019

Mike&Max ©2018